Мотив культурних зв'язків Константинополя та Київської митрополії в історичній перспективі Захарії Копистенського

Вантажиться...
Ескіз

Дата

2009

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна

Анотація

У статті аналізується тема культурних зв'язків між Константинополем і Київською митрополією від часів поширення християнства на Русі й до кінця XVI ст., яка відображена в третій частині полемічного трактату Захарії Копистенського «Палінодія». Автор трактату найбільш повно висвітлив тему невід'ємних культурних і релігійних зв'язків, які формувалися і розвивалися на той час між двома центрами православ'я, використовуючи передусім ідею чотириразового хрещення Русі. Доказ такого Зв'язку мав велике значення в полемічному дискурсі. У тексті доводиться, що цей трактат є зразком української барокової літератури.

Опис

The paper analyzes the theme of cultural relations between Constantinople and the Ukrainian lands from the time of spreading Christianity and up to the end of the ХVl-th century which were reflected in the third part of the treatise «Palinodiya» by Zachary Kopystensky. It is proven that the author of the treatise has rather thoroughly substantiated the existence of close and inseparable cultural and religious relation which formed and developed within the said time. The substantiation of this idea has been of great significance in the polemical discourse. It has given weighty basis to repulse the encroachments on Ukrainian Orthodoxy on the part of Rome. Zachary Kopystensky has proved to be a man of thorough knowledge on the history of the church and a brilliant representative of Ukrainian baroque literature.

Ключові слова

образ, православ'я, католицизм, мотив, культурні зв'язки

Бібліографічний опис

Циганенко В.Л. Мотив культурних зв'язків Константинополя та Київської митрополії в історичній перспективі Захарії Копистенського / В.Л. Циганенко // Вiсник Харкiвського нацiонального унiверситету iм. В.Н. Каразiна. Сер.: Філологія. – 2009. – № 873, вип. 58. – С. 159 – 165