Гетьман І. С. Мазепа – полководець

Abstract

Понад 20 років на чолі Української козацької держави стояв гетьман Іван Степанович Мазепа – постать складна і суперечлива. Після згубної і виснажливої Руїни доба Мазепи – це останній, причому не лише культурний («мазепинське бароко»), але і політичний та військовий злет козацької України; час, коли союзу з нею прагнули могутні держави Європи, а у європейській пресі публікувалося чимало матеріалів про «країну козаків» та її гетьмана; це був час, коли значно покращилися бойові якості козацької кінноти і виріс артилерійський парк Гетьманщини, багато в чому завдяки знавцеві артилерійської справи, яким був І. С. Мазепа. Незважаючи на загалом невелику кількість досліджень, які стосуються діяльності Мазепи-воєначальника, слід зазначити, що роль гетьмана як організатора військової справи на Лівобережній Україні у добу після Руїни вивчена порівняно краще, ніж, власне, дії Мазепи-полководця. … Як полководцеві, Мазепі були притаманні передусім обережність, виваженість, вміння реально оцінити власні та ворожі сили; велику увагу він приділяв розвідці і збиранню інформації, добре розумів роль і значення артилерії під час облог та полі бою. Щоправда, воєнне щастя не завжди було на боці гетьмана, але те саме можна сказати про переважну більшість полководців. Тому є цілком достатньо підстав для твердження про те, що гетьман Іван Степанович Мазепа має посідати далеко не останнє місце серед українських полководців козацької доби.