Трансформація ролі ООН у зв’язку з переплетенням екологічних проблем із проблемою бідності

Abstract

В докладі ООН 1991 р. зазначалося: «Дійсна мета розвитку – розширення можливостей вибору у людей». Під цим передбачається можливість жити довгим, здоровим і творчим життям, включаючи політичну свободу, гарантовані права людини і самоповагу. З цієї точки зору, бідність – це відсутність можливості здійснити вибір. Бідність не дає можливості людині повноцінно брати участь у суспільному житті, що означає вразливість перед насильством, життя в невпорядкованих і схильних до небезпеки місцях, без доступу до чистої води і санітарії. ООН давно займається проблемою бідності, в тому числі проблемою вимірювання бідності [1, с. 3-4]. Сьогоднішній узгоджений на глобальному рівні поріг бідності становить 1,90 дол. США на день за паритетом купівельної спроможності (ПКС) [1, с. 5]. Цей поріг, як і той, що був установлений до нього (1 дол. США) піддається активній критиці з боку багатьох експертів. У звіті ООН за 2017 р. зазначалося, що у світі 760 млн людей проживають за межею бідності. При цьому, останнім часом склалася тенденція пошуку коренів поганої екологічної ситуації в світі у проблемі бідності.