Історичні дисципліни у Харківському інституті народної освіти (1921-1930 pp.)
Вантажиться...
Дата
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Харків : Авеста
Анотація
Питання розвитку і сторичної науки в Україні у 20-30-х рр. ХХ ст. не раз привертало увагу істориків. Цій проблемі присвячена різноманітна література. У даній статті дається характеристика викладання історичних дисциплін у Харківському ІНО, навчальні плани і методи праці, у якому були взірцем для решти аналогічних інститутів. На факультеті професійної освіти (ФПО) вже на момент створення було організовано соціально-історичну секцію, яку у 1925/26 навчальному році реорганізовано у соціально-економічний відділ, до складу якого входила історична секція …
Опис
Ключові слова
SOCIAL SCIENCES::Social sciences::Education::Subject didactics, HUMANITIES and RELIGION::History and philosophy subjects::History subjects::History, історична наука в Україні, Харківський інститут народної освіти (ХІНО), соціально-історична секція ФПО ХІНО, соціально-економічний відділ ФПО ХІНО, кабінет українознавства ФПО ХІНО, кабінет загальної історії ФПО ХІНО, кабінет нумізматики ФПО ХІНО, історико-філологічний кабінет ФПО ХІНО, спеціаліст-лектор, відмова від наукової (дослідницької) роботи, 4-річний термін навчання, особливе становище студентів-комуністів, соціально-академічні перевірки, пролетарська частина студентства, зниження кваліфікаційного і загальнокультурного рівня інтелігенції, викладачі профшколи, лабораторний метод навчання, лекції та семінари, методика викладання, екскурсії, забезпечення навчально-науковою літературою та ілюстративним матеріалом
Бібліографічний опис
Зайцев, Борис Петрович. Історичні дисципліни у Харківському інституті народної освіти (1921–1930 pp.) / Б. П. Зайцев, О. Л. Рябченко // Харківський історіографічний збірник. Вип. 2. Українська історична наука на порозі ХХІ століття. – Харків : Авеста, 1996. – C. 149–160.
