Речі в інструментарії символічного насильства в постсучасному суспільстві

Abstract

Дисертація присвячена концептуалізації залучення речей до практик символічного насильства у постсучасному суспільстві. Теоретико-методологічні доробки з соціологічної рефлексії феномену речей було проаналізовано, систематизовано та адаптовано для вивчення практик символічного насильства. Поняття «символічне насильство» було співставлене та узгоджене з суміжними постструктуралістськими категоріями. Символічне насильство було концептуалізовано як аналітично виокремлений процесуальний момент символічної боротьби із застосуванням символічного капіталу для встановлення (дискурсивної) та відтворення (дисциплінарної) символічної влади, що оформлюється у вигляді гегемонії. Пропонується авторське визначення терміну «символічне насильство». На основі теоретичного та емпіричного аналізу процесів та практик уречевлення, привласнення соціального простору та дискурсивної артикуляції речейтекстів були визначені основні властивості та характеристики речей, що актуалізуються у ході виробництва практик символічного насильства. Пропонуються результати аналізу основних операцій та дій з залучення речей до символічного насильства окремо на діяльнісному, дискурсивному та просторовому рівнях їхньої соціальної онтології.The dissertation is devoted to the conceptualization of the inclusion of things in symbolic violence processes. The relevance of the presented topic lies, on the one hand, in the limited heuristic potential of the classical dichotomy of "materialism-idealism" and "physical and symbolic" to study the processes of symbolic violence. On the other hand, in today's Ukraine there is an escalation of various (physical, symbolic, structural, etc.) violence in the struggle for political, economic, ideological power. Symbolic struggle and symbolic violence are another "front" of confrontation, factors and means of transferring the collision of forces from the phase of direct physical interaction into the phase of discursive interaction. First of all, the theoretical and methodological developments from the sociological reflection of the phenomenon of things are analyzed and quadrated. The eclectic set of the concepts of the sociology of things was systematized and streamlined by paradigm classification: the relativistic, substantive, literary, nominalist, and realistic concepts of things in sociology are identified, revealed and analyzed.