Специфика функционирования интертекста в романе Б. Акунина «Азазель»

Abstract

У статті досліджується специфіка інтертексту в «Азазелі» Б. Акуніна. Як показав аналіз, зв’язки з іншими текстами виявляються в романі на різному рівні. Щоб масовий читач міг упізнати інтертекстуальне заслання, автор апелює до усередненого культурного поля і навіть використовує прямі вказівки на джерело. Проникливому читачеві надається можливість не лише виявити більш менш явні сліди присутності в романі інших текстів, але і оцінити іронічне зрушення, яке утворюються при постановці «вічних» питань в рамках детективного роману. Специфика функционирования интертекста в романе Б. Акунина «Азазель».В статье исследуется специфика интертекста в «Азазеле» Б. Акунина. Как показал анализ, связи с другими текстами обнаруживаются в романе на самом разном уровне. Чтобы массовый читатель мог опознать интертекстуальную ссылку, автор апеллирует к усредненному культурному полю и даже использует прямые указания на источник. Проницательному читателю предоставляется возможность не только обнаружить более или менее явные следы присутствия в романе других текстов, но и оценить иронический сдвиг, возникающий при постановке «вечных» вопросов в рамках детективного романа. The article examines the specifics of the intertext in Boris Akunin’s Azazel. As the analysis has shown, the connections with the other texts are revealed on many different levels. The author writes for people with an average cultural background and even makes direct references to the source so that a mass audience can recognize the intertext links. Shrewd readers are not only given possibilities of identifying more or less obvious traces of the other texts in the novel, but also assessing the ironic shift in posing ‘eternal’ questions within the bounds of the detective novel.