Прагматичне навантаження мовних засобів на позначення дитини в родинному спілкуванні (за автобіографічними повістями М. Стельмаха)

Abstract

У статті виділено й схарактеризовано типи комунікативної взаємодії за вживанням у них як маркерів мовних засобів на позначення дитини. Ці мовні засоби проаналізовано за відображеним ставленням до називаної людини, участю в комунікативних тактиках, оцінкою, ознаками, закладеними у внутрішню форму слова, та актуалізацією відповідних концептів народної мовної картини світу. Виявлено особливості, зокрема тендерні, різноаспектної номінації дитини батьками та нею самою відповідно до їхніх комунікативних інтенцій. In the article, the types of communicative interaction are determined and characterized in the aspect of use in them the language means denoting child as markers. These language means are analysed according to the reflected attitude to the nominated person, participation in the communicative tactics, estimation, features laid in the inner form of the word, and the actualization of the appropriate concepts of the national language world picture. The peculiarities (including gender ones) of the different child nomens given by his parents and himself with various communicative intentions are shown.