Статеворольова структура жіночої тілесної ідентичності

Abstract

В работе проанализирована женская телесная идентичность как элемент полоролевой идентичности. Полоролевая телесная идентичность включает в себя два аспекта: содержательный и эмоционально-оценочный. Содержательный аспект определяет полоролевую психосемантическую нагрузку тела и его частей, связанную с гендерными ролями и гендерным функционированием. Эмоционально-оценочный аспект представляет собой самооценку удовлетворенности / неудовлетворенности собственным телом как психологической структурой, несущей полоролевую семантику. Выявлена возрастная динамика эмоционально-оценочного аспекта полоролевой телесной идентичности. У девочек подросткового возраста структура удовлетворенности собственной внешностью является недифференцированной – все части тела имеют одинаковое значение для самооценки внешности. В структуре удовлетворенности собственной внешностью девушек 18-20 лет наиболее значимыми частями тела являются оценки лица, груди, ног, бедер, что свидетельствует о том, что самооценка собственной внешности для этого возраста основывается на параметрах эротической привлекательности женской внешности. Определена хронологическая, функциональная и оценочная подструктуры полоролевой телесной идентичности. Хронологическая подструктура включает в себя детскую, подростковую, взрослую телесные идентичности, формирующиеся в психосексуальном онтогенезе, а также женскую социальную идентичность. Оценочная подструктура связана с позицией оценивания полоролевых структур: оценка биогенного, поведенческого уровней и уровня Я-концепции, и отображает функции полоролевых свойств личности в телесной идентичности. Функциональная подструктура отражает гендерное функционирование женщины и представляет собой разные типы удовлетворенности внешностью такие, как: социальная удовлетворенность, эротическая удовлетворенность, сексуальная удовлетворенность телом. Выявлено, что полоролевые образования личности не просто влияют на параметр «удовлетворенность - неудовлетворенность телом», а формируют специфические типы полоролевой телесной идентичности, основанные на принятии-непринятии различных аспектов женской половой роли, определяющем особое восприятие собственного тела, т.к. части тела приобретают особую полоролевую семантику. Тело имеет различную значимость и конфигурацию в психосемантическом личностном пространстве женщин, относящихся к разным полоролевым типам. Ценность тела, операционально понимаемая как степень семантической близости конструктов «тело» и «женщина», одинаково высока на разных полюсах параметра «фемининность»: как для высоко, так и для низко фемининных женщин. У высоко фемининных женщин тело эго-идентично , в то время как у низко фемининных женщин тело не идентифицировано с «я». Построена психодиагностическая карта личностных полоролевых образований девушек 18-20 лет, позволяющая интерпретировать данные полоролевых шкал, исходя из представления о многоуровневой структуре симптомокомплекса маскулинности / фемининности. Предложена программа тренинга, ориентированного на коррекцию нарушений полоролевой телесной идентичности. Обсуждаются теоретические проблемы психокоррекции поведенческого, когнитивного и телесного уровней полоролевой идентичности. Выявлена роль визуальных репрезентаций «мужской» и «женской» сторон личности в симптомокомплексе маскулинности / фемининности девочек подросткового возраста. У роботі проаналізовано жіночу тілесну ідентичність як елемент статеворольової ідентичності. Полоролевая тілесна ідентичність включає два аспекти: змістовний і емоційно-оцінний. Змістовний аспект визначає полоролеву психосемантичну навантаження тіла та його частин, пов'язану з гендерними ролями та гендерним функціонуванням. Емоційно-оцінний аспект є самооцінкою задоволеності / незадоволеності власним тілом як психологічною структурою, що несе статеву семантику. Виявлено вікову динаміку емоційно-оцінного аспекту статеворольової тілесної ідентичності. У дівчат підліткового віку структура задоволеності власною зовнішністю є недиференційованою – всі частини тіла мають однакове значення для самооцінки зовнішності. У структурі задоволеності своєї зовнішністю дівчат 18-20 років найбільш значущими частинами тіла є оцінки обличчя, грудей, ніг, стегон, що свідчить тому, що самооцінка своєї зовнішності цього віку грунтується на параметрах еротичної привабливості жіночої зовнішності. Визначено хронологічну, функціональну та оцінну підструктури статеворольової тілесної ідентичності. Хронологічна підструктура включає дитячу, підліткову, дорослу тілесні ідентичності, що формуються в психосексуальному онтогенезі, а також жіночу соціальну ідентичність. Оціночна підструктура пов'язана з позицією оцінювання статеворольових структур: оцінка біогенного, поведінкового рівнів і рівня Я-концепції, і відображає функції статеворольових властивостей особистості тілесної ідентичності. Функціональна підструктура відображає гендерне функціонування жінки і є різними типами задоволеності зовнішністю такі, як: соціальна задоволеність, еротична задоволеність, сексуальна задоволеність тілом. Виявлено, що статеворольові освіти особистості не просто впливають на параметр «задоволеність - незадоволеність тілом», а формують специфічні типи статеворольової тілесної ідентичності, засновані на прийнятті-неприйнятті різних аспектів жіночої статевої ролі, що визначає особливе сприйняття власного тіла, т.к. частини тіла набувають особливої ​​полоролевої семантики. Тіло має різну значимість і у психосемантичному особистісному просторі жінок, які стосуються різних полоролевых типів. Цінність тіла, що розуміється як ступінь семантичної близькості конструктів «тіло» і «жінка», однаково висока на різних полюсах параметра «фемінінність»: як для високо, так і для низько фемінінних жінок. У високо фемінінних жінок тіло его-ідентично, тоді як у низько фемінінних жінок тіло не ідентифіковане з «я». Побудовано психодіагностичну карту особистісних статеворольових утворень дівчат 18-20 років, що дозволяє інтерпретувати дані статеворольових шкал, виходячи з уявлення про багаторівневу структуру симптомокомплексу маскулінності / фемінінності. Запропоновано програму тренінгу, орієнтованого на корекцію порушень статеворольової тілесної ідентичності. Обговорюються теоретичні проблеми психокорекції поведінкового, когнітивного та тілесного рівнів статеворольової ідентичності. Виявлено роль візуальних репрезентацій «чоловічої» та «жіночої» сторін особистості у симптомокомплексі маскулінності / фемінінності дівчат підліткового віку.