Територіальні особливості системи торговельного обслуговування населення Харківської області (автореферат)

Abstract

Кобилін П. О. Територіальні особливості сфери торговельного обслуговування населення Харківської області. – Кваліфікаційна робота на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 – економічна та соціальна географія. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2017. В дисертації обґрунтовується авторська методика суспільно-географічного дослідження регіональної системи торговельного обслуговування населення. Показано, що ця система є функціональною підсистемою регіональної соціогеосистеми, має великий вплив на рівень життя населення і належить до предметно-об’єктної області суспільної географії. Тестовий період складає 7 років (2007 – 2013 рр.). Інформаційна база дослідження вміщує 123 статистичних показника стану та функціонування системи торговельного обслуговування. Методологічною основою дослідження є географічний, системний, синергетичний, інформаційний та історичний підходи, а також комплекс філософських, загальнонаукових, конкретнонаукових та спеціальних методів. Вперше для дослідження цієї галузі застосовувались новітні методи – графоаналітичний метод багатовимірної класифікації, компонентний аналіз вектору розвитку, ІФВ-моделювання. Харківська область займає провідні позиції в Україні за рівнем торговельного обслуговування населення. Галузь характеризується значною територіальною диференціацією, що зумовлено нерівномірним соціально-економічним розвитком міст і районів та низкою факторів, серед яких: нормативно-правові, організаційно-управлінські, соціально-демографічні, розселенські (екістичні), соціально-економічні, екологічні, транспортні, історико-географічні, природно-географічні, політичні. За результатами кластерного аналізу, аналізу показників системного розвитку, компонентного аналізу серед міст лідирує місто Харків, а з районів – Харківський район, які мають найбільшу кількість населення і добре розвинену соціальну інфраструктуру. За результатами ІФВ-моделювання встановлено, що у торговій діяльності пропозиція перевищує попит, а в територіальному розподілі діяльності закладів ресторанного господарства попит перевищує пропозицію. Виконані дослідження дали можливість побудувати класифікацію моніторингових параметрів (компонентів вихідного вектору розвитку) на основі двох критеріїв. Перший з них оснований на визначенні переважаючої динаміки параметру за всіма об’єктами. Другий – на визначенні динаміки параметру шляхом знаходження суми кодів часових похідних. В результаті виділено п’ять груп параметрів, для кожної з яких обґрунтовано рекомендації з вдосконалення системи торговельного обслуговування населення.