Представления императоров Галлиена и Аврелиана о путях вывода Римской империи из политического кризиса: опыт сравнительной характеристики

Abstract

Сергєєв І. П. Уявлення імператорів Галлієна та Авреліана про шляхи виведення Римської імперії з політичної кризи: спроба порівняльної характеристики

Автор статті намагається провести порівняльний аналіз уявлень імператорів Галлієна та Авреліана, які, на його думку, складали особливу групу римських правителів періоду кризи III ст., групу імператорів-реформаторів, про шляхи виведення Римської імперії з політичної кризи.Спираючись на свідоцтва історичних джерел, автор приходить до висновку, що в уявленнях цих імператорів щодо засобів подолання кризи було багато спільного. Обидва вони не вбачали вихід із кризи у простому поверненні до системи принципату зразка І—II ст. н. е. Таким виходом вони вважали зміцнення позицій імператора на чолі імперії. Але для цього вони не намагались підняти авторитет римського сенату або встановити всевладдя армії в імперії. Головна ж відміна в їхніх уявленнях про засоби зміцнення позицій імператора полягала в тому, що Галлієн сподівався досягти його, використовуючи такий фактор, як наявність у нього синів, а Авреліан — за допомогою посиленої пропаганди ідеї про підтримку імператора богами, перш за все, Непереможним Сонцем. I. Sergeev. Gallienus’s and Aurelian’s Conceptions of Leading Roman Eempire out of the Political Crisis: Eexperience of Comparative Characteristics

This article presents the comparative analysis of Gallienus’ and Aurelian’s conceptions of leading Roman Empire out of the crisis of the III century. On the grounds of the evidence of historic sources the author came to the conclusion that these emperors had much in common as for their conceptions of leading Roman Empire out of the political crisis. They both didn’t see the overcoming of the crisis in simple return to the principate system of the I—II centuries AD. They focused on the strengthening of emperor’s positions at the head of the empire. But they didn’t strive for raising the authority of the Roman senate or for the establishment of the absolute power of the army. The main difference in their conceptions of the strengthening of emperor’s positions is that Gallienus hoped to achieve it using such factor as the existence of his sons, and Aurelian — with the help of the intensified advocacy of the idea that emperors were supported by gods, first of all by the Invincible Sun.