Специфіка вираження «прямого часу» в прийменникових конструкціях давньогрецької мови

Abstract

У статті представлений аналіз прийменникових конструкцій давньогрецької мови, які виражають значення «прямого» часу, тобто вказують на одночасність моменту дії й моменту часу. Послідовно проводиться думка про те, що прийменникові конструкції є важливим засобом відтворення часу у загальній системі категорії темпоральності. Прийменникові конструкції розглядаються діахронічно, оскільки в різні періоди функціонування давньогрецької мови конструкції зазначеної семантики характеризуються різним кількісним і якісним складом. The article represents an analysis of prepositional constructions in Ancient Greek that express the meaning of the "direct time" and point to the simultaneity of moments of the act and time. In the article there is a consistent emphasis of the fact that prepositional constructions are important tools of the time imaging in the whole temporal category system. The preposi-tional constructions are studding diachronically because of their difference in quality and quantity in different periods of functioning of Ancient Greek.