Спадковість традицій у ранній бароковій прозі: Львівське братство і Захарія Копистенський

Abstract

У статті розглядаються можливі шляхи перейняття Захарієм Копистенським львівського братського досвіду. Автор припускає, що львівська традиція увійшла в літературну практику письменника кі- лькома шляхами. По-перше, через уніфіковані курси риторики, засновані на трактатах Аристотеля, Цицерона, Горація, Квінтіліана. По-друге, під час особистих контактів із носіями львівської братської традиції. Третім посередником між львівським братським досвідом і письменницькою творчістю полеміста був літературний і громадсько-політичний контекст, у якому жив і працював Захарія Копистенський. Автор робить висновок, що полеміст, розвиваючи нову київську книжну традицію, одночасно наслідував і підносив львівський братський досвід. The present article provides an analysis of the possible ways of adoption of Lviv brotherhood experience by Zakharia Kopystensky. The author asserts that the Lvovian tradition became the part of writer’s literary practice in different ways. First of all it took place through unified rhetoric courses, which grounded on Aristotle’s, Ciceron’s, Horace’s and Quintilianus’s treatises. In the second place it happened during private contacts with bearers of the Lviv brotherhood tradition. Literary and socio-political context, Zakharia Kopystensky had to live and work, also conveyed the Lviv brotherhood experience onto writer’s practice. The author concludes that Zakharia Kopystensky developed the new Kievian bookish tradition and in the same time experience of the Lviv brotherhood.