Особливості часової перспективи внутрішньо переміщених осіб молодого віку з різними типами організації життєстійкості

Abstract

У роботі розкрито психологічні особливості часової перспективи внутрішньо переміщених осіб молодого віку з різними типами організації життєстійкості. Теоретично узагальнено підходи до вивчення часової перспективи як інтегративної системи когнітивних, емоційних і мотиваційних складових, а також охарактеризовано життєстійкість як регулятор часової орієнтації особистості. Емпіричне дослідження проведено на вибірці з 64 осіб віком 20–25 років, внутрішньо переміщених із прифронтових регіонів України. Використано методики: шкалу часової перспективи Ф. Зімбардо, багатовимірну шкалу майбутнього Дж. Кластера, тест часових установок Ж. Нюттена та тест життєстійкості С. Мадді. На основі кластерного аналізу виокремлено типи організації життєстійкості, які суттєво відрізняються за структурою часової перспективи. Особи з високими показниками всіх компонентів життєстійкості характеризуються більш позитивним сприйняттям теперішнього, майбутньою орієнтацією та менш вираженим негативним ставленням до минулого. Отримані результати розширюють уявлення про психологічні ресурси адаптації внутрішньо переміщених осіб і можуть бути використані у програмах психологічної підтримки.

The paper examines the psychological characteristics of the time perspective of young internally displaced persons (IDPs) with different types of hardiness organization. It provides a theoretical overview of time perspective as an integrative system combining cognitive, emotional, and motivational components, and describes hardiness as a regulator of temporal orientation. The empirical study involved 64 participants aged 20–25 who were displaced from frontline regions of Ukraine. The following instruments were used: Zimbardo Time Perspective Inventory, Cloninger’s Multidimensional Future Scale, Nuttin’s Time Attitude Test, and Maddi’s Hardiness Test. Cluster analysis identified distinct types of hardiness organization that significantly differ in the structure of time perspective. Individuals with high levels of involvement, control,and risk acceptance demonstrate a more positive perception ofthe present, stronger future orientation, and less negative evaluation of the past. The results contribute to understanding psychological adaptation resources of IDPs and may inform psychological support and resilience-building programs.