"Carceras habitateris"? Положение Херсона во второй половине ІХ в.

Abstract

Лист Анастасія Бібліотекаря, який використав як джерело доповідь Митрофана, єпископа Смирни, дає уявлення про безнадійне становище херсонітів наприкінці 850-х – на початку 860-х років н.е. Спираючись на посилання агмографічних пам'яток (Життя Костянтина", "Про перенесення мощей святого Климента"), автор зображує уявне місто, відірваний від стороннього світу поблизу володінь хозар. Автор намагається врахувати всі матеріали, що стосуються економіки міста, його економічного розвитку і політичної ситуації в цілому. "полонених", чиє життя було жалюгідним. Місія Костянтина-філософа з отримання мощей римлянина Климента 30 січня (3 лютого за григоріанським календарем) 861 року була здійснена з ініціативи архієпископа Кліроса Херсонського єпископату, щоб надихнути мужність городян, які неодноразово були оточені ворогами. щодо Римської церкви. Соляні промисли, різні ремесла, книговидання та виробництво свічок, зовнішня торгівля дозволяють зробити висновок, що вони були досить добре розвинені в другій половині 9 століття н.е. Але місто не мало своєї аграрної бази після розпаду хозарсько-візантійського союзу в Тавриці. Саме ці об'єктивні обставини, а не особлива любов до свободи, пояснюють своєрідність становища херсонітів - підданих государів Румунії та можливість для імперського уряду чинити на них економічний тиск.