Управління ризиками в органах публічної влади як чинник регіонального розвитку

Abstract

В умовах наростаючої глобальної невизначеності, повномасштабної збройної агресії, гібридних загроз та необхідності повоєнного відновлення управління ризиками в органах публічної влади набуває стратегічного значення для забезпечення регіонального розвитку України. Традиційно ризик-менеджмент розглядався як допоміжна технічна функція, спрямована переважно на дотримання формальних процедур і реагування на проблеми після їх виникнення. Водночас міжнародний досвід переконливо засвідчує, що регіони з розвиненими системами управління ризиками демонструють вищу стійкість до зовнішніх шоків, ефективніше використовують обмежені ресурси та здатні перетворювати кризові ситуації на імпульс для інновацій і трансформації. В Україні, попри наявність окремих нормативних вимог та ініціатив, управління ризиками в органах публічної влади на регіональному рівні залишається на початковій стадії розвитку, характеризується домінуванням реактивного підходу, фрагментарністю практик і відсутністю системної методологічної основи. Це зумовлює актуальність дослідження теоретичних засад, міжнародного досвіду та практичних механізмів розвитку ризик-орієнтованого управління як чинника регіонального розвитку.

In conditions of growing global uncertainty, full-scale armed aggression, hybrid threats, and the need for post-war reconstruction, risk management in public authorities acquires strategic significance for ensuring regional development in Ukraine. Traditionally, risk management was viewed as an auxiliary technical function aimed primarily at compliance with formal procedures and reactive response to problems after they occur. At the same time, international experience convincingly demonstrates that regions with developed risk management systems show greater resilience to external shocks, use limited resources more effectively, and are able to transform crisis situations into an impulse for innovation and transformation. In Ukraine, despite the existence of certain normative requirements and initiatives, risk management in public authorities at the regional level remains at an early stage of development, characterized by the dominance of reactive approaches, fragmentation of practices, and the absence of a systemic methodological foundation. This determines the relevance of studying the theoretical foundations, international experience, and practical mechanisms for developing risk-oriented management as a factor of regional development.