Історія в особах: М. Лозинський в національно-визвольному русі початку XX ст. та в революції 1918-1919 рр. в західноукраїнських землях

Abstract

1992 р. рішенням парламенту і уряду України було започатковано роботу з підготовки унікального видання – науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» що має повернути Україні безпідставно забуті імена державних діячів, видатних представників науки і культури, сотень тисяч робітників і селян, підданих незаконним політичним репресіям і стертих у табірний пил. «Справа» М. Лозинського, члена Української Національної Ради і уряду ЗУНР, делегата від ЗУНР на Паризькій мирній конференції в 1919 р., видатного діяча національно-визвольного руху в західноукраїнських землях перших двох десятиліть ХХ ст., а згодом, в 1927 р. наукового працівника вищої школи в Радянській Україні – одна з них. «Справа» М. Лозинського та його праці, як втрачені для нас, так і ті, що збереглися, дозволяють робити висновок про непересічне значення його особи в тогочасних історичних подіях. Як публіцист він гуртував громадськість навколо ідеї самостійності і державності українських земель. Значним є його внесок як активого учасника революції 1918-1919 рр. в Галичині у державотворчий процес в ЗУНР. Нарешті, десятки його праць з проблем національно-визвольного руху і революційних подій в західноукраїнських землях мають спонукати нас оцінити його як історика тих подій.