Доцільність використання історико-педагогічного досвіду підготовки науково-педагогічних кадрів найвищої кваліфікації в сучасних умовах

Abstract

В умовах розбудови системи вищої освіти не втрачає актуальності ідея випереджального розвитку, інноваційної характеристики професійної підготовки кадрів, формування в студентів прагнення й вміння вчитися упродовж життя. Відтак процес модернізації підготовки науково-педагогічних кадрів у сучасній Україні спирається на надбання передового досвіду вітчизняних університетів другої половини ХІХ – початку ХХ ст., що характеризується спадковістю прогресивних освітніх та дослідницьких традицій, поєднаною кращого світового досвіду. Аналіз архівних джерел, науково-методичної літератури з проблеми дослідження, систематизація значного масиву даних щодо розвитку вищої освіти на українських землях у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. дає підстави стверджувати, що підготовка науково-педагогічних кадрів в означений період мала системний, організований та цілеспрямований характер. Ідеї та досвід підготовки наукової та педагогічної еліти реалізувалися в руслі реформаційних процесів: зміни освітньої парадигми, зростання мережі закладів вищої освіти; гуманізації, демократизації системи вищої освіти; інтернаціоналізації діяльності закладів вищої освіти, їх відкритості для міжнародного наукового товариства; нормативно-правового врегулювання статусу науково-педагогічних працівників, зростання їх якісного складу в університетах; організаційного забезпечення дворівневої системи післядипломної підготовки як інноваційних форм підвищення кваліфікації професорсько-викладацьких кадрів для вищої школи; розроблення механізмів атестації науково-педагогічних працівників та створення їх кадрового резерву; підвищення якості освіти.