Книги Лазаря Барановича в рецепції російського православ’я XVII століття

Abstract

У цій статті автор досліджує рецепцію книг чернігівського архієпископа Лазаря Барановича представниками російської церкви XVII століття. До кола студійованих текстів увійшли «Сувій» патріарха Никона, «Меч», «Труби» Лазаря Барановича та його «Послання» до патріарха Никона, «Щит віри», «Мечець духовний». Автор звертає увагу на контекст, який формує читацький код (полеміка між українським та російським православ’ям). В этой статье автор изучает рецепцию книг черниговского архиепископа Лазаря Барановича представителями русской православной церкви XVII века. В круг исследуемых текстов вошли «Свиток» патриарха Никона, «Меч», «Трубы» Лазаря Барановича и его «Послание» к Никону, «Щит веры», «Мечец духовный». Автор обращает внимание на контекст, который формирует читательский код (полемика между украинской и российской церковью). In this article the author investigates the perception of Chernigiv’s archbishop Lazar Baranovych books by the representatives of the Russian Orthodox Church in the XVIIth century. The circle of the texts consists of «Suviy» of the patriarch Nicon, Lazar Baranovych’s sermon to Nicon and his «Mech» and «Truby», «Shchyt viry», «Mechets dukchovnyy». The author pays attention on the context, which formed reader’s code (polemics between Ukrainian and Russian Churches).