Таинство крещения в восприятии правителей раннего средневековья (от Константина Великого к Хлодвигу и Владимиру Святому)

Abstract

Стаття присвячена реконструкції середньовічних уявлень про хрещення правителя на підставі застосування історико-антропологічного підходу до минулого та семіотичного підходу до історичного наративу. Розглядаються свідчення джерел про обставини хрещення візантійського імператора Константина Великого, короля франків Хлодвіга та руського князя Володимира Святославича. Cприйняття хрещення та християнства було пов’язане із чудотворенням та мотивом військової перемоги. Більшість текстів мають спільну сюжетну канву, що дозволяє припускати тотожність ментальних стереотипів керівних еліт, поєднання у трактуванні хрещення язичницьких та християнських мотивів.

The article is devoted to the reconstruction of medieval imaginations of the ruler’s baptism on the basis of the application of historical and anthropological approach to the past and semiotic approach to historical narrative. The sources about circumstances of the baptism of the Byzantine Emperor Constantine the Great, king of the Franks Clovis and the Rus’ prince Vladimir Svyatoslavich are examined. The perception of baptism and Christianity was associated with wonderworking and motive of military victory. Most of the texts have a common plot, which allow to hypothesize the identity of mental stereotypes of the ruling elites. Both pagan and Christian motifs are combined in the interpretation of baptism.