Українське повоєнне село (1946 - 1953) у вітчизняній історіографії

Abstract

Вивчення історії українського повоєнного села має важливе наукове значення. Саме в цей період (1946-1953 рр.) аграрна політика компартії та радянського уряду мала відверто антиселянський характер. Ця політика призвела до смерті від голоду в 1946-1947 рр. більш ніж одного мільйона селян, фактичного закріпачення колгоспників, тотального пограбування села. Але в радянській історичній літературі ця проблема, із зрозумілих причин, не дістала об’єктивного висвітлення. Період 1946-1953 рр. є найменш вивченим в історії радянського селянства. В середині 60-70-х рр. намітилися зрушення в вивченні історії українського села повоєнного періоду. Новий етап у вітчизняній історіографії почався під впливом перебудови в другій половину 80-х – початку 90-х років. Однак, на сучасному етапі, тема українського повоєнного села ще не дістала широкого й глибокого висвітлення. Ще потребує визначення характер дій комуністичної партії та радянського уряду, значення колгоспно-радгоспної системи для окремого селянина-виробника й для розвитку сільськогосподарського виробництва в цілому.