Психология смысловой регуляции экологически релевантного поведения

Abstract

Автореферат диссертации, содержащей теоретико-методологическое и эмпирическое обоснование синергетической концепции смысловой регуляции экологически релевантного поведения. Эмпирически изучена роль экологической позиции личности как управляющего параметра системы смысловой регуляции экологически релевантного поведения, который задан соотношением биосферных и финансово-экономических (денежных) смыслов экологической действительности. Смысловую основу экосберегающего поведения составляет экологическая озабоченность – присущая биосферной экологической позиции система смысловых образований, которая интегрирует аффективный, когнитивный и экзистенциальный компоненты отношения к экологическому окружению и определяет личностную ориентацию на экосохранение. Эмпирически изучены трансформации смыслов экологически релевантных действий в результате экологической риск-рефлексии и изменения в осмыслении экологической проблематики, определяемые влиянием экономического кризиса. Автореферат дисертації, що містить теоретико-методологічне та емпіричне обґрунтування синергетичної концепції смислового регулювання екологічно релевантної поведінки. Емпірично вивчено роль екологічної позиції особистості як керуючого параметра системи смислового регулювання екологічно релевантної поведінки, який заданий співвідношенням біосферних та фінансово-економічних (грошових) смислів екологічної дійсності. Смислову основу екосберігаючої поведінки становить екологічна стурбованість – властива біосферній екологічній позиції система смислових утворень, яка інтегрує афективний, когнітивний та екзистенційний компоненти ставлення до екологічного оточення та визначає особистісну орієнтацію на екозбереження. Емпірично вивчено трансформації смислів екологічно релевантних дій у результаті екологічної ризик-рефлексії та зміни в осмисленні екологічної проблематики, що визначаються впливом економічної кризи.