Наукові роботи. Факультет психології

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/710

Статті.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 167
  • Ескіз
    Документ
    Особливості психологічного компонента в системі багаторічної підготовки зі стрільби з лука в різних країнах (огляд)
    (Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021) Луценко, Олена Львівна; Галазюк, Віктор Олександрович
    Мета: аналіз та оцінка компонента психологічної підготовки в системі багаторічної підготовки зі стрільби із лука в різних країнах на сучасному етапі розвитку спорту. Матеріали та методи: теоретичний огляд наукових та навчально-методичних джерел, їх систематизація, порівняння та узагальнення результатів. Через пошукові системи Web of Science, Scopus, Google Scholar та Google був проведений пошук наукових та навчально-методичних публікацій за запитом «стрільба з лука» та «психологічна підготовка» різними мовами: українська, англійська, корейська, італійська, російська, німецька, французька. Було знайдено 90 джерел, з яких 65 релевантних предмету дослідження. Результати: лише у стрільбі з лука психологічна підготовка не виділена в окремий вид багаторічної підготовки для складнокоординаційних видів спорту в Україні. В усіх країнах, які були призерами останніх Олімпійських ігор, психологічна підготовка систематично впроваджена у спортивну підготовку лучників. Україна, де психологічна підготовка у стрільбі з лука майже не впроваджена, востаннє була призером Олімпійських ігор у 2008 році. Стрільба з луку є видом спорту, що суттєво відрізняється від інших монотонією, тонкою, повільною та невеликою за силою руховою активністю, а також протиріччям у керуванні фізіологічними резервами, зокрема енергією, яка повинна бути мобілізована без суттєвого підвищення пульсу та потовиділення. Лучники зустрічаються зі специфічними психологічними проблемами, зокрема «таргет-панікою». До ключових психологічних якостей, які є затребуваними в стрільбі з лука, належать комплекс «4В» – Витримка, Виклик, Відданість та Впевненість, а також володіння копінг-стратегіями подолання аверсивних станів у спорті. Також важливий розвиток різноманітних видів уваги. Психологічна допомога спортсмену-лучнику повинна включати перевірені методики тренування навичок когнітивного та емоційного контролю. Висновки: Розробка компоненту психологічної підготовки може сприяти підвищенню результатів збірних команд України зі стрільби з лука, причому важливо включення його у тренувальний план спортивної підготовки на всіх етапах багаторічної підготовки спортсмена.
  • Ескіз
    Документ
    Зв’язок особливостей планування життєвого шляху з рівнем невротизації у жінок різних сексуальних орієнтацій.
    (Київ, 2021, 2022) Луценко, Олена Львівна; Габелкова, Ольга Євгенівна
    Мета дослідження - виявити, наскільки жінки, що відносяться до сексуальних меншин (СМ), відрізняються в образі і плануванні життя від гетеросексуальних жінок, та як це пов’язано з рівнем невротизації, що їм властивий. Проблема психологічного стану представниць СМ є практично не дослідженою в Україні. Представниці СМ потенційно психологічно більш уразливі через стигматизацію та агресивне ставлення до них представників гетеросексуальної більшості, в тому числі, найближчих родичів. Методи дослідження: анкета щодо життєвих планів; графічна методика оцінки значущості минулого, теперішнього, майбутнього; Шкала для психологічної експрес-діагностики рівня невротизації Л.І. Вассермана. Вибірку дослідження склали 50 жінок гетеросексуальної орієнтації, 76 бісексуалок та 36 лесбіянок. Діапазон віку 16-46 років, медіана віку – 23 роки. В результаті дослідження були виявлені найбільш вразливі аспекти життєвого планування представниць СМ, які стосуються низьких очікувань створення власної сім'ї; коротшого очікуваного життєвого шляху і більш високої ймовірності суїциду. При цьому представниці СМ мають значимо більше сексуальних партнерів. Це можна пояснити меншим тиском стримуючих соціально-культурних стереотипів поведінки всередині співтовариства СМ у порівнянні з традиційними відносинами чоловіків і жінок та еволюційно успадкованою схильністю до більш широкого кола сексуальних контактів. Рівень невротизації на найменшому рівні зафіксовано у жінок з традиційною сексуальною орієнтацією, значуще вище він у лесбійок, на найбільш високий – у бісексуальних жінок. Це відображує дезадаптованість представниць СМ в суспільстві, де переважаюча гетеросексуальна більшість негативно ставиться до різноманітності існуючих сексуальних орієнтацій. Обмеження дослідження можуть полягати у невеликому обсязі досліджених груп та їх нерівномірності. У подальшому планується вивчити особистісні особливості та ціннісну сферу представниць СМ, щоб виявити, наскільки вони пов’язані з сексуальною орієнтацією та життєвими планами. Можливість використання результатів дослідження для підвищення якості психологічної допомоги та обізнаності суспільства становить практичну значущість дослідження. Результати роботи можуть вплинути на збільшення толерантності, інклюзії та прийняття різноманітності в Україні.
  • Документ
    Емоційний інтелект як загальний ресурс саморегуляції особистості – дизайн нового тесту «Емоційний інтелект у бізнесі»
    (2021-06-22) Луценко, Олена Львівна; Федорова, Юлія; Цокота Вікторія Олександрівна
    Метою дослідження була розробка та перша психометрична перевірка нового тесту «Емоційний інтелект у бізнесі». Для будови тесту було використано перелік емоційних компетенцій Д. Гоулмана, які включають такі складові, як розуміння себе, інших, самоконтроль та управління відносинами.В результаті процедур розробки, апробації та психометричних перевірок був створений надійний, дискримінативний та валідний за критерієм тест Емоційного інтелекту в бізнесі.
  • Документ
    Стан особистісних та психофізіологічних ресурсів майбутніх психологів, які навчаються за заочною формою навчання «друга вища освіта»
    (2021-05-13) Луценко, Олена Львівна; Габелкова, Ольга Євгенівна
    26 здобувачів вищої освіти, що отримують другу вищу освіту за спеціальністю «психологія», середній вік 31,5 років, пройшли тестування за допомогою тестів-опитувальників, тесту уваги та вимірювання тривалості індивідуальної хвилини (ІХ). Вимірювання ІХ було виконане 3 рази поспіль до та 3 рази після практичного заняття з курсу «психодіагностика»; аналізувалися середні значення та варіативність ІХ у секундах в обох замірах. Мета дослідження – вивчення стану особистісних та психофізіологічних ресурсів під час навчання у майбутніх психологів. Методи дослідження. Опитувальник САН (Самопочуття, Активність, Настрій) В. А. Доскіна, Н. А. Лаврентьєвої, В. Б. Шарая, М. П. Мірошникова. Тест якості життя (ЯЖ) Р. Еліота в адаптації Н. Е. Водоп'янової. Тест формально-динамічних характеристик поведінки Я. Стреляу. Корректурна проба Бурдона. Тривалість ІХ вимірювалася за методом Халберга.
  • Ескіз
    Документ
    Опитувальник стурбованості глобальними екологічними проблемами Еко-30. Опис психодіагностичної методики
    (2021-04-14) Кряж, И.В.
    Дается психометрическое описание русскоязычного опросника ЭкО-30. Методика разработана для изучения установок по отношению к проблеме глобальных экологических изменений. Измеряет экологическую озабоченность как озабоченность глобальными экологическими изменениями, включает 4 субшкалы - биоцентризма, экологической интернальности, отрицания глобальных экологических изменений, приоритета денег. Приводятся процентильные оценки для четырех поло-возрастных групп.
  • Ескіз
    Документ
    Російськомовна адаптація шкали “Нова екологічна парадигма” (НЕП). Керівництво до тесту
    (2021-02-05) Кряж, I.В.
    Руководство содержит психометрическое описание русскоязычной адаптации шкалы New ecological paradigm (Dunlap et al., 2000), выполненной на украинской выборке (862 человека).
  • Ескіз
    Документ
    Російськомовна адаптація методики «Шкала пов’язаності з природою» (NR Scale-RUS). Керівництво до тесту
    (2021-02-01) Кряж, Ірина Володимирівна
    Керівництво містить психометричний опис російсько-мовної адаптації Шкали пов’язаності з природою / The nature relatedness scale (E. Nisbet, J. Zelenski, S. Murphy, 2009). Руководство содержит психометрическое описание русскоязычной адаптации Шкалы связанности с природой / The nature relatedness scale (E. Nisbet, J. Zelenski, S. Murphy, 2009).
  • Документ
    Предиктори та виміри соціальної близькості
    (2019-11) Зімовін, Олексій Іванович; Zimovin, Oleksii
    У статті представлено результати дослідження предикторів та вимірів соціальної близькості. Соціальна близькість розглядається як базовий вимір психіки людини, який відображається у розумінні, довірі до іншого та сприйнятті його переконань. Визначено, що предиктори соціальної близькості пов’язані з ідеалом особистості – сприймана відповідність інших ідеалу суб’єкта та сприймана відповідність самого суб’єкта ідеалу. В обговоренні результатів ідеал інтерпретується як мета-чинник соціальної близькості, тобто динамічне узагальнення, в якому усвідомлюється інтерес особистості до самої себе, інших людей, світу. Описано соціально-психологічний феномен парадоксу толерантності – збільшення толерантності до інших соціальних груп призводить до збільшення соціальної дистанції до власної групи. Виявлено два базових виміри соціальної близькості: поінформованість-невідомість та подібність-інакшість. Суб’єкти сприймають осіб, про яких вони мають інформацію, та подібних до себе як соціально близьких.
  • Документ
    Особливості взаємозв’язку ставлення до власного тіла та самоставлення у жінок різного віку
    (2020-04-21) Фещенко, Катерина Андріївна; Луценко, Олена Львівна
    В статті розглянуто проблему взаємозв’язку ставлення до власного тіла та самоставлення у жінок різного віку. Викладено результати емпіричного дослідження, у якому зроблено порівняння цих змінних у жінок молодого та зрілого віку. Доведено, що жінки віком від 41 до 60 років мають більше зв’язків між ставленням до свого тіла та різними аспектами самоставлення (самоповага, самозвинувачення, аутосимпатія тощо), ніж жінки віком 20-40 років. Вивчено вплив соціальних характеристик на ставлення до себе та своєї зовнішності, а саме використання косметики, одягу та аксесуарів. Отриманим фактам запропоноване еволюційне пояснення.
  • Документ
    The relationship of time perception and impulsiveness of Ukrainian students
    (2020-04-21) Lutsenko, Olena; Senyk, Oksana
    Identifying the relationship between characteristics of the individual perception of time and the personality trait of impulsivity is the problem this study is devoted to. The aim of the study is to analyze the relationships between the various components of impulsiveness as a personality trait and the characteristics of an individual minute (IM) taking into account age and gender in a sample of Ukrainian university students (62 participants aged 17-22; 11 from them are men). To assess the features of time perception, the IM method was used according to F. Halberg. As the characteristics of MI, we used the mean and standard deviation for three consecutive measurements of IM and the average error of subjective time relative to objective one in percent. Impulsivity was measured using the UPPS-P Impulsive Behavior Scale test in the Ukrainian adaptation, which reveals 5 indicators of impulsivity: negative urgency, positive urgency, lack of premeditation, lack of perseverance, and sensation seeking. For Ukrainian students, impulsivity indicators correspond to the average norms of the French sample. The mean IM is 61.3 seconds and it is in the range of 36-88 seconds, the standard deviation of 3 IM measurements is 8 seconds, the average error of the subjective time relatively to the objective one was 9%. An inverse relationship between the mean duration of IM and the impulsivity index “positive urgency” was revealed. A direct relationship between the variability of the IM, the average error of the IM in percent and the impulsivity index “lack of perseverance” was also revealed. There are no significant differences in the mean duration of IM between men and women. At the same time, women have a significantly higher variability in time estimation – the standard deviation of IM is significantly greater in them than in men. By the characteristics of the impulsiveness, women have a significantly higher indicator of positive urgency than men. Age-related differences in the features of perception of time and impulsivity were not found.