Публічне управління в умовах надзвичайних ситуацій

Abstract

У дисертаційному дослідженні здійснено системний аналіз теоретико-методологічних засад публічного управління в умовах надзвичайних ситуацій. Встановлено, що це специфічний тип управлінської діяльності органів публічної влади, спрямований на прогнозування, попередження, мінімізацію негативних наслідків та ліквідацію кризових ситуацій шляхом використання спеціальних механізмів, методів та інструментів управління. Виявлено ключові сутнісні ознаки даного типу управління: цільова орієнтація на запобігання та подолання кризових явищ; реалізація в умовах високого рівня невизначеності та ризику; необхідність гнучкої адаптації до динамічних змін безпекового середовища; інтенсивна міжвідомча взаємодія та координація; підвищена персональна відповідальність керівників; широке використання інформаційно-комунікаційного інструментарію; орієнтація на безперервність управлінських процесів.

The dissertation study provides a systematic analysis of the theoretical and methodological foundations of public administration in emergency situations. It has been established that this is a specific type of management activity of public uthorities, aimed at predicting, preventing, minimizing negative consequences and eliminating crisis situations through the use of special mechanisms, methods and management tools. The key essential features of this type of management have been identified: a target orientation towards preventing and overcoming crisis phenomena; implementation in conditions of high uncertainty and risk; the need for flexible adaptation to dynamic changes in the security environment; intensive interagency interaction and coordination; increased personal responsibility of anagers; widespread use of information and communication tools; orientation towards the continuity of management processes.