ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ ВНЗ УКРАЇНИ (20-і – 30-ті рр. ХХ ст.)

Abstract

Відповідно до Європейської кредитно-трансферної системи освіти пріоритетне значення має поточний облік успішності, який враховує усі види робіт студента за акумулятивним принципом – накопичення балів за виконання практичних завдань, лабораторних робіт, індивідуальних навчально-дослідних завдань, курсових проектів, контрольних робіт, відвідування занять, результати роботи під час виробничої практики, участь у наукових конференціях, олімпіадах, друк статей, підготовка рефератів тощо. Така система оцінювання є раціональною, адже спонукає студента до систематичної навчальної роботи, дозволяє рівномірно засвоювати навчальний матеріал і забезпечує оперативність управління навчальним процесом (викладач вчасно може виявити пробіли у підготовці студента і скорегувати напрям його роботи та методику своїх занять). Аналогічна система контролю і оцінювання знань студентів запроваджувалася у вищій технічній школі УСРР у другій половині 20-х – на початку 30-х рр. ХХ ст.