Риторика публічного виступу: від спічрайтингу до промови

Abstract

Метою кваліфікаційної роботи є визначення специфіки риторики публічного виступу від спічрайтингу до промови. Об’єкт дослідження — публічний виступ як комунікативне явище. Предмет дослідження — механізми взаємодії спічрайтингу та усного виголошення, дискурсивні особливості публічної промови та емпіричний вплив риторичних засобів на когнітивне, емоційне і мотиваційне сприйняття аудиторії. Методи дослідження. Серед загальнонаукових методів застосовано аналіз, синтез, порівняння, опис, пояснення та узагальнення. Серед спеціально-наукових методів використано дискурс-аналіз (у тому числі критичний дискурс-аналіз за Т. ван Дейком), інтертекстуальний аналіз, а також експериментальний метод та метод анкетування для кількісно-якісної оцінки сприйняття промови аудиторією. Наукова новизна дослідження полягає у інтегративному підході до вивчення риторики публічного виступу, який поєднує теоретико-соціологічний, дискурсивний та кількісно-якісний емпіричний аналіз. Робота є інноваційною завдяки емпіричному обґрунтуванню тези про те, що усне виголошення є фінальним і вирішальним етапом риторичного циклу, який або реалізує, або нейтралізує комунікативний потенціал тексту.

The purpose of the qualification work is to determine the specifics of public speaking rhetoric from speechwriting to speech. Object of research — Public speaking as a communicative phenomenon. Subject of research — The mechanisms of interaction between speechwriting and oral delivery, the discursive peculiarities of public speech, and the empirical influence of rhetorical devices on the cognitive, emotional, and motivational perception of the audience. Methods of research. General scientific methods include analysis, synthesis, comparison, description, explanation, and generalization. Specialized scientific methods utilized are discourse analysis (including critical discourse analysis by T. van Dijk), intertextual analysis, as well as the experimental method and survey method for quantitative and qualitative evaluation of speech perception by the audience. Scientific novelty of the research lies in the integrative approach to studying public speaking rhetoric, which combines theoretical-sociological, discursive, and quantitative-qualitative empirical analysis. The work is innovative due to the empirical substantiation of the thesis that oral delivery is the final and crucial stage of the rhetorical cycle, which either realizes or neutralizes the communicative potential of the text.