Воєнні злочини нацистів на Харківщині (1941–1943 рр.) та їх покарання

Abstract

Актуальність дисертаційної роботи зумовлена необхідністю комплексного дослідження складної та багатовекторної проблеми покарання воєнних злочинів нацизму. З огляду на це, потребують систематизації й узагальнення знання щодо структури німецьких каральних органів, причетності нацистів і колаборантів до скоєння воєнних злочинів на території Харківської області в 1941–1943 рр. Крім того, значимість теми полягає в необхідності вивчення й використання в сучасних умовах російсько-української війни досвіду Харківського судового процесу (15 18 грудня 1943 р.) та судової практики, пов’язаної з притягненням до відповідальності воєнних злочинців. Метою дослідження є вивчення питання причетності нацистів і громадян СРСР до скоєння воєнних злочинів на Харківщині; аналіз особливостей організації та проведення Харківського показового судового процесу (15–18 грудня 1943 р.); виявлення специфіки судового переслідування воєнних злочинців у воєнний та повоєнний час; з’ясування особливостей вшанування пам’яті жертв нацизму. ... У дисертаційній роботі досліджено й охарактеризовано специфіку радянської моделі пам’яті німецько-радянської війни. Важливе місце в трансляції загальнодержавних наративів про так звану «Велику Вітчизняну війну» стали визначені владою місця пам’яті – пам’ятники та меморіали, присвячені героям та жертвам минулої війни. Проаналізувавши зміни в облаштуванні пам’ятних місць на Харківщині, можна дійти висновку, що жертви нацизму зайняли другорядне місце в комеморативних практиках радянської доби. Вибірковість вшанування пам’яті торкнулася як певних груп загиблих (євреї, діти-сироти, військовополонені), так і певних подій (Харківський судовий процес). Лише з набуттям Україною незалежності обмеження щодо меморіалізації пам’ятних місць, присвячених жертвам нацистського терору, були зняті. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що вперше у вітчизняній історіографії комплексно розглянуто питання притягнення до відповідальності нацистських воєнних злочинців і колаборантів, причетних до масового знищення цивільного населення та військовополонених на окупованій території Харківської області в 1941–1943 рр. Теоретичне та практичне значення дисертаційної роботи зумовлене можливістю застосування отриманих результатів для подальшого вивчення нацистської окупації як на території Харківської області, так і України. Систематизація й узагальнення знань порушеної проблеми дозволить використати досвід судового переслідування воєнних злочинців у сучасних умовах, коли Україна зазнала збройної агресії з боку Російської Федерації. Права людини зазнають нищівних ударів, і дії російської влади та її збройних сил мають ознаки воєнних злочинів. Матеріали даного дослідження можуть бути використані для розробки та укладання підручників, посібників з історії України періоду Другої світової війни. Також набуті результати будуть корисними при написанні наукових робіт та викладанні навчальних курсів відповідної тематики.The relevance of the dissertation is conditioned by the need for a comprehensive study of the complex and multifaceted problem of punishing the Nazism war crimes. In view of this, there is a need to systematize and generalize knowledge about the structure of German punitive bodies, the involvement of Nazis and collaborators in the commission of war crimes in the territory of Kharkiv region in 1941–1943. In addition, the importance of the topic is in the study and use of the Kharkiv trial experience (December 15–18, 1943) and judicial practice related to the prosecution of war criminals in modern conditions of the Russian-Ukrainian war. The purpose of the research is to study the issue of Nazis and citizens of the USSR's involvement in war crimes in Kharkiv region, to analyze the organization peculiarities and conduct of Kharkiv show trial (December 15–18, 1943), identifying the specifics of war criminal’s prosecution in war and post-war times, determining the features of commemorating the victims of Nazism. … The dissertation examines and characterizes the specifics of the Soviet model of the German-Soviet war memory. The memorial places designated by the authorities – monuments and memorials dedicated to the heroes and victims of the past war, occupy an important place in the broadcasting of national narratives about the so-called "Great Patriotic War". Having analyzed the changes in the arrangement of memorial sites in Kharkiv region, the author concludes that the victims of Nazism were secondary in the commemorative practices of the Soviet era. The selectivity of commemoration affected both certain groups of the dead (Jews, orphans, prisoners of war), and certain events (the Kharkiv Trial). Only after Ukraine gained independence, restrictions on the memorialization of memorial sites dedicated to victims of Nazi terror were lifted. The scientific novelty of the dissertation is that it has comprehensively considered for the first time in domestic historiography the issue of bringing to criminal responsibility Nazi war criminals and collaborators involved in the mass destruction of the civilian population and prisoners of war in the occupied territory of Kharkiv region in 1941–1943. The theoretical and practical significance of the dissertation is determined by the possibility of applying the obtained results to further studies of the Nazi occupation both in the territory of Kharkiv region and Ukraine. Systematization and generalization of the knowledge of the raised problem will allow us to use the experience of criminal prosecution of war criminals in modern conditions, when Ukraine was subjected to armed aggression by the Russian Federation. Human rights are severely violated, and the actions of the Russian government and its armed forces must be qualified as war crimes. The materials of this study can be used for the development and compilation of textbooks, manuals on the history of Ukraine during the Second World War. The obtained results will be useful when writing scientific papers and teaching educational courses on the relevant subject.