К вопросу о ленте протоспафария из Мощевой Балки

Abstract

У статті розглядається унікальна шовкова стрічка, знайдена у відомому могильнику VIII—IX ст. на Північно-Західному Кавказі. Пропонується уточнений переклад напису на стрічці і розглядається історіографія питання вивчення артефакту. Аналіз дозволяє дійти висновку, що ми маємо справу з дорогою не побутовою, але й не церемоніальною річчю (вузькою налобною стрічкою-діадемою). Вона була виготовлена для молодого парубка іноземного походження, який отримав в Константинополі високий сан протоспафарія. Його слов’яно-болгарське, грузинське або вірменське походження, як і ім’я (Іваніс, Кір Іваніс, Ваніс), залишаються під питанням. Невідомі обставини появи стрічки на Кавказі та її широке датування не дозволяють використовувати знахідку в якості повноцінного джерела для реконструкції конкретних історичних подій. Спроби такого роду, які вже робилися, слід визнати невиправданими.

В статье рассматривается уникальная шелковая лента, обнаруженная в известном могильнике VIII—IX вв. на Северо-Западном Кавказе. Предлагается уточненный перевод надписи на ленте и рассматривается историография вопроса изучения артефакта. Анализ позволяет прийти к выводу, что мы имеем дело с дорогой не бытовой, но и не церемониальной вещью (узкой налобной лентой-диадемой?). Она была изготовлена для молодого человека иноземного происхождения, который был возведен в Константинополе в высокий сан протоспафария. Его славяно-болгарское, грузинское или армянское происхождение, как и имя (Иванис, Кир Иванис, Ванис), остаются под вопросом. Неизвестные обстоятельства появления ленты на Кавказе и ее широкая датировка не позволяют использовать находку в качестве полноценного источника для реконструкции конкретных исторических событий. Предпринимавшиеся попытки такого рода следует признать неоправданными.

The article discusses the unique silk ribbon found in the famous burial ground of VIII—IX centuries in the Northwest Caucasus. The specified translation of inscriptions on the tape is proposed and historiography of studying the artifact is considered. Analysis allows us to conclude that we deal with neither common everyday thing nor an expensive ceremonial thing (narrow-headband tiara). It was made for a young person of foreign origin, who had been appointed in Constantinople in high protospatharios rank. His Slavic-Bulgarian, Georgian or Armenian origin, as the name (Ivanis, Cyr Ivanis, Vanis) remain questionable and in doubt. Unknown circumstances of this ribbon appearance in the Caucasus and its wide dating don’t allow to use this find as a complete source for the reconstruction of specific historical events. This kind attempts have been made should be recognized as unjustified.