Копінг-стратегії особистості як чинники стресостійкості в людей дорослого віку під час війни

Abstract

У статті розкрито актуальність дослідження та визначено його мету. Висвітлено досвід вітчизняних та зарубіжних учених, який дозволив стверджувати, що це питання є не досить вивченим. Наголошується, що у сучасних надскладних умовах першочергову важливість має вивчення взаємозв’язку стресостійкості із домінуючими копінг-стратегіями особистості, адже саме феномен стресостійкості відіграє визначальну роль у забезпеченні психологічного здоров’я особистості, пом’якшуючи психологічний вплив стресу на організм. Відповідно, теоретично обґрунтовано проблему стресу, стресостійкості та копінг-поведінки. Розкрито поняття «стрес», «стресостійкість», «копінг-стратегії». Виявлено фактори, які викликають розвиток стресу, стадії розвитку стресу. Встановлено негативні наслідки стресу, які полягають у змінах пізнавальних процесів, емоційних зрушеннях, порушеннях моторно-рухової та мовної активності. Охарактеризовано чинники та параметри стресостійкості. Висвітлено зарубіжні підходи щодо мети копінгу, охарактеризовано види та класифікації копінгу. Підсумовуючи теоретичний огляд зазначеної проблематики, наголошено про недостатню дослідженість взаємозв’язку феноменів стресостійкості та копінг-поведінки в умовах воєнного часу. Відповідно, визначено комплекс методів дослідження. Встановлено, що між шкалами життєстійкості особистості та шкалами копінг-стратегій наявний прямий статистично значущий зв’язок, зокрема між проблемно-орієнтованим копінгом та шкалами «життєстійкість», «залучення» і «контроль», а також між копінг-стратегією «відволікання» та шкалою «ухвалення ризику». Тобто між феноменами стресостійкості і копінг-стратегіями особистості є пряма взаємозалежність. Як перспектива подальших досліджень окреслена розробка корекційної програми, спрямованої на розвиток стресостійкості людей, що постраждали від війни, впровадження якої сприятиме розвитку резильєнтності, виробленню конструктивних копінг-стратегій, позитивного мислення.The article reveals the relevance of the research and defines its purpose. The experience of domestic and foreign scientists was highlighted, which made it possible to state that this issue is insufficiently studied. It is emphasized that in today’s extremely complex conditions, the study of the relationship between stress resistance and the dominant coping strategies of the individual is of primary importance, because the phenomenon of stress resistance plays a decisive role in ensuring the psychological health of the individual by mitigating the psychological impact of stress on the body. Accordingly, the problem of stress, stress resistance and coping behavior is theoretically substantiated. The concept of “stress”, “stress resistance”, “coping strategies” is revealed. The factors that cause the development of stress, the stages of the development of stress have been identified. The negative consequences of stress have been established, which consist in changes in cognitive processes, emotional shifts, and disturbances in motor and speech activity. The factors and parameters of stress resistance are characterized. Foreign approaches to the goal of coping are highlighted, types and classifications of coping are characterized. Summarizing the theoretical review of the mentioned issues, it is emphasized that the relationship between the phenomena of stress resistance and coping behavior in wartime conditions is insufficiently researched. Accordingly, a set of research methods is defined. It was established that there is a direct, statistically significant relationship between the scales of personal vitality and the scales of coping strategies, in particular, between problem-oriented coping and the scales “viability”, “involvement” and “control”, as well as between the coping strategy “distraction” and the scale “acceptance of risk”. That is, there is a direct interdependence between the phenomena of stress resistance and individual coping strategies. As a perspective for further research, the development of a corrective program aimed at developing stress resistance of people affected by the war is outlined, the implementation of which will contribute to the development of resilience, the development of constructive coping strategies, and positive thinking.