Державне регулювання ринку житлової нерухомості як чинника сталого регіонального розвитку

Abstract

В умовах глобальних викликів сталого розвитку та європейської інтеграції України ефективне державне регулювання ринку житлової нерухомості набуває стратегічного значення для забезпечення збалансованого регіонального розвитку та підвищення якості життя населення. Ринок житлової нерухомості, будучи одним з найбільш капіталомістких секторів економіки, безпосередньо впливає на просторову організацію територій, енергоефективність житлового фонду, соціальну згуртованість громад та екологічну стійкість регіонів. Водночас недосконалість механізмів державного регулювання призводить до поглиблення регіональних диспропорцій, формування спекулятивних бульбашок у динамічних агломераціях, деградації житлового фонду в депресивних регіонах, неконтрольованої субурбанізації з надмірним споживанням природних ресурсів. Особливу актуальність проблематика набуває в контексті необхідності подолання просторової нерівності між регіонами України, що посилилася внаслідок тривалих трансформаційних процесів та воєнної агресії. Концентрація економічної активності в обмеженій кількості агломерацій супроводжується депопуляцією значної частини територій, що створює виклики для національної безпеки. Ринок житлової нерухомості, відображаючи та водночас посилюючи ці диспропорції, потребує цілеспрямованого державного втручання для забезпечення просторової збалансованості. Подолання регіональних дисбалансів вимагає комплексного підходу, що поєднує інституційні реформи з використанням інноваційних цифрових технологій.

In the context of global challenges of sustainable development and European integration of Ukraine, effective state regulation of the residential real estate market is of strategic importance for ensuring balanced regional development and improving the quality of life of the population. The residential real estate market, being one of the most capital-intensive sectors of the economy, directly affects the spatial organization of territories, energy efficiency of the housing stock, social cohesion of communities and environmental sustainability of regions. At the same time, the imperfection of state regulation mechanisms leads to a deepening of regional disparities, the formation of speculative bubbles in dynamic agglomerations, degradation of the housing stock in depressed regions, uncontrolled suburbanization with excessive consumption of natural resources. The issue becomes particularly relevant in the context of the need to overcome spatial inequality between the regions of Ukraine, which has increased as a result of long- term transformation processes and military aggression. The concentration of economic activity in a limited number of agglomerations is accompanied by the depopulation of a significant part of the territories, which creates challenges for national security. The residential real estate market, reflecting and at the same time reinforcing these disparities, requires targeted state intervention to ensure spatial balance. Overcoming regional imbalances requires a comprehensive approach that combines institutional reforms with the use of innovative digital technologies.