Політика пам’яті Народної Республіки Болгарія щодо доби національного Відродження: джерельний комплекс

Abstract

Дисертація є першим у вітчизняній історичній науці комплексним дослідженням політики пам’яті НРБ щодо образів національного Відродження в джерельному комплексі, загальних тенденцій та особливостей (від)творення, трансляції та взаємодії цих образів. На основі аналізу широкого спектра джерел та історіографічних напрацювань і використання сучасних теоретико-методологічних підходів розглянуто загальний контекст розвитку історичної науки в соціалістичній Болгарії, етапи та напрями досліджень національного Відродження у НРБ; простежено наступність/перервність у поглядах істориків НРБ на Відродження порівняно з дослідниками попередніх періодів, починаючи від перших спроб його наукового осмислення в 1830-х рр.; схарактеризовано домінуючі історіографічні образи національного Відродження у НРБ; здійснено компаративний аналіз інтерпретацій національного Відродження у болгарській та радянській повоєнній історіографії. Ґрунтуючись на теоретичних надбаннях студій пам’яті, пояснено взаємодію/взаємовплив між образами Відродження в історіографії та політиці пам’яті. З’ясовано особливості використання образів Відродження як об’єкта політики пам’яті у публічному, суспільно-політичному та художньому дискурсах НРБ.

Диссертация является первым в украинской исторической науке комплексным исследованием политики памяти НРБ относительно образов национального Возрождения в источниковом комплексе, общих тенденций и особенностей (вос)создания, трансляции и взаимодействия этих образов. На основе анализа широкого спектра источников и историографических наработок и использования современных теоретико-методологичечских подходов рассмотрены общий контекст развития исторической науки в социалистической Болгарии, этапы и направления исследований национального Возрождения в НРБ; прослежены преемственность/прерывность во взглядах историков НРБ на Возрождение по сравнению с исследователями предыдущих периодов, начиная с первых попыток его научного осмысления в 1830-х гг.; охарактеризованы доминирующие историографические образы национального Возрождения в НРБ; проведен компаративный анализ интерпретаций национального Возрождения в болгарской и советской послевоенной историографии. Основываясь на теоретических достижениях студий памяти, объяснено взаимодействие/взаимовлияние между образами Возрождения в историографии и политике памяти. Выяснены особенности использования образов Возрождения как объекта политики памяти в публичном, общественно-политическом и художественном дискурсах НРБ.

The dissertation is the first complex research in the Ukrainian historiography which studies the politics of memory of the People’s Republic of Bulgaria towards the images of national Revival in source complex and, the common tendencies and peculiarities of (re)construction, translation and interaction of these images. Basing on the analysis of the wide spectrum of sources and historiographical works as well as on the usage of the modern theoretical and methodological approaches the author considers the general context of the development of historical science in socialist Bulgaria, the stages and directions of studies on national Revival in the People’s Republic of Bulgaria; traces continuities and discontinuities in views of historians of the People’s Republic of Bulgaria on Revival com¬paring with researchers of previous periods, starting from the first attempts of its scientific comprehension in 1830s, characterizes the dominant historiographical images of national Revival in the People’s Republic of Bulgaria. From the methodological perspective of Postcolonial Criticism this research defines the features of perception of the period of the Turkish rule in the scholarship of the People’s Republic of Bulgaria. From a position of Conceptual History it traces the conceptual spectrum used by historians of socialist Bulgaria for designating the Revival epoch. The images of the Bulgarian Revival in post-war Soviet and Bulgarian historiographies are investigated from the viewpoint of Empire Studies. In terms of theoretical and methodological attainments of Entangled History the disser¬tation treats the (re-)construction of the image of the “Turkish yoke” in context of its interaction with foreign and internal policies of the People’s Republic of Bulgaria. It finds out the peculiarities of the usage of Revival images as the objects of the politics of memory in public, social and political and artistic discourses of socialist Bulgaria. The author proves the application of the conception of “places of memory” to the analysis of the images of national Revival in historical memory and historiography of the People’s Republic of Bulgaria and on the basis of lieux de mémoire conception reveals features of their functioning in collective imagination of the Bul¬garian society. Relying upon the theoretical achievements of Memory Studies the interaction/interrelation between the images of the Revival in historiography and politics of memory is explained.