Історіософська парадигма в європейській та вітчизняній літературі 1960-х років

Abstract

У статті подано порівняльну характеристику історіософських концепцій, які презентують художні тексти вітчизняних митців-шістдесятників та літературу країн соціалістичного табору – Угорщини, Румунії, Польщі, Чехо-Словаччини. Показано, що в основі історіософських пріоритетів лежать культурфілософська та аксіологічна парадигми, характерні для кожної з аналізованих національних культур. Спільним у цих літературах є протистояння комуністичному пресингу. Різниця полягає в тому, що українській історіософії 1960-х років притаманне переосмислення доби козаччини, для польської – глибоке релігійне підґрунтя, для угорської – право на господарювання на рідній землі, для чеської – орієнтація на загальноєвропейську естетику тощо.

Статья посвящена критическому анализу историософских концепций, которые представляют художественные тексты как украинской, так и литературы западноевропейских стран, относящихся к блоку социалистических, в частности, Польши, Венгрии, Румынии и Чехо-Словакии. Автор доказывает, что в основе историософских приоритетов лежат культурфилософские и аксиологические парадигмы, присущие национальным культурам как таковым. Общим в литературах анализируемого блока является противостояние коммунистическому прессингу. Разница состоит в том, что украинскую художественную историософию характеризирует переосмысление эпохи казачества, польскую – глубокая религиозность, венгерскую – вопрос хозяина и принадлежащей ему земли, румынскую – отношение к человеку и истории, чешскую – ориентирование на европейскую эстетику.

The comparative characteristics of historiosophical concepts representing literary texts of native Ukrainian authors of the 1960th and of those belonging to the socialistic camp literature of Hungary, Romania, Poland, Czechoslovakia are introduced by the author. It is vividly shown that the basis of historiosophical priorities are cultural, philosophical and axiological paradigms which characterize each of the national cultures viewed in the article. Literature is the embodiment of the national mentality, national history, values professed by the particular nation. The common feature for all these countries is resistance to the communist regime pressure.The difference between their literatures lies in the fact that while rethinking of the Cossacks period is inherent to the Ukrainian historiography, deep religious background characterizes the Polish one, the right for the land ownership is depicted in Hungarian literature, focus on pan-European aesthetics is traced in the Czech historiography.