Структуры зрения в прозе О. Мандельштама

Abstract

В статті розглядається поетика візуальності у прозі О. Мандельштама на прикладі характеристики «структур зору». Художній світ автора є сінестезійним, проте саме зір здатний запустити механізми мислення і пам'яті. В поезії та прозі автора знаходимо пріорітет зорового начала, багатошарове та стереоскопічне бачення глибин і порожнеч, єдиносутність зору та слуху. Доведено, що в прозі поета зазначені особливості та прийоми бачення найбільш виразно оформлюються, осмислюються і коментуються. В статье рассматривается поэтика визуальности в прозе Мандельштама на примере характеристики «структур зрения». Художественный мир автора синестезиен, однако именно зрение способно запустить механизмы мышления и памяти. В поэзии и прозе автора находим приоритет зрительного начала, многослойное и стереоскопическое видение, ощущение глубин и пустот, единосущностность зрения и слуха. Доказывается, что в прозе поэта указанные особенности и приемы видения наиболее отчетливо оформляются, осмысляются и комментируются. In the article there is considered the poetic of visual of Mandelstam's prose, which is given in the sample of «view structures» characterisric. The artistic world of author is synesthetic, however it is view that can manage to set the wheels of mind and memory. Both in prose and poetry of author we find the priority of visual primordium, the multilayered and stereoscopic view, the sense of depth and emptiness, the consubstantiality of sight and hearing. It is proved that in author's prose named peculiaities and methods of vision are more distinctly formed, comprehended and commented.