Відтворення твору у складі аудіовізуального твору в мережі Інтернет і публічне сповіщення як окремі способи використання музичного твору

Abstract

У статті представлено правовий аналіз категорій «музичний твір», «використання музичного твору». Автором доведено, що ознаками музичного твору як об’єкта авторського права є об’єктивна форма вираження або Втілення музичного твору в об’єктивну форму і творчий характер (твір мистецтва, продукт творчості музичної думки композитора). Автором проаналізовано такі способи використання твору, як відтворення музичного твору у складі аудіовізуального твору в мережі інтернет і публічне сповіщення музичного твору. Музичний твір може бути виражений в об’єктивній формі, зокрема, через звукозапис, який дозволяє здійснювати його сприйняття, відтворення або сповіщення за допомогою відповідного пристрою не лише автором, а й іншими особами, та може використовуватись у складі аудіовізуального твору. Особлива увага приділена аналізу судової практики щодо порушення виключних майнових авторських прав на музичний твір. Виявлено, що для встановлення неправомірності використання спірного музичного твору у суді слід з’ясувати, чи є позивач стороною договору на створення аудіовізуальних творів і чи передані майнові авторські права за договором на створення аудіовізуальних творів на музичний твір, який є предметом спірних правовідносин. Якщо сторона договору є організацією колективного управління майновими правами суб’єктів авторського права на підставі свідоцтва, предметом якого є надання права на публічне сповіщення творів, а в ліцензійному договорі зазначене використання спірного твору через його відтворення у складі аудіовізуального твору в мережі інтернет, а не через публічне сповіщення, то має місце порушення авторського права. Автор доходить висновку, що відтворення музичного твору і публічне сповіщення є самостійними способами використання твору.