Нетипові (допоміжні) форми безпосередньої демократії: теорія і конституційно-правове регулювання

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 – конституційне право; муніципальне право. – Харківський національний університет внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України; Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, Харків, 2019. Дисертація присвячена узагальненому дослідженню відмінних від виборів та референдуму форм безпосередньої демократії, обґрунтуванню необхідності поділу її форм на типові (основні) та нетипові (допоміжні), а також аналізу перспектив та напрямів удосконалення вітчизняного законодавства з метою забезпечення українському народові права на реалізацію належної йому влади через найширше коло форм безпосередньої демократії. У дисертаційному дослідженні розкривається сутність безпосередньої демократії шляхом аналізу її об’єкта, суб’єкта та принципів реалізації. Запропоновано систему критеріїв класифікації та здійснено класифікацію форм безпосередньої демократії, що дало змогу віднести до типових чи нетипових.