Трансформація баладного сюжету в «Лісовій пісні» Лесі Українки як вияв подвійної трагедійності

Abstract

Автор статті спробував порівняти художню структуру драми-феєрії «Лісова пісня» з баладним сюжетом «свекруха заклинає невістку в тополю». Проведений аналіз засвідчив: образи Мавки, Лукаша, матері Лукаша та Килини значною мірою функціонально відповідають баладним образам «матері», «невістки» та «сина». При цьому виявилося, що в процесі розгортання дій у драмі функції «злої свекрухи» від матері Лукаша переходять на образ Килини. Отже, можна припустити, що Леся Українка, використовуючи баладний трагізм, зверталася до культурного досвіду читача, створюючи два плани трагедійності: перший план виникав на основі баладного сюжету, а другий – при розгортанні сюжету самої «Лісової пісні». The author of the article compares the artistic structure of the drama by Lesya Ukrainka with the traditional ballade plot «the mother-in-law turns the daughter-in-law into a poplar». The conducted analysis allowed making a conclusion that the characters of Mavka, Lukash, Lukash and Kylyna’s mother correspond to ballade characters of «the evil mother-in-law», «the daughter-in-law» and «the son». And in the course of the narration the functions of «the evil mother-in-law» are transferred from Lukash’s mother to the character of Kylyna. Thus Lesya Ukrainka, using tragic nature as a specific characteristic of folk ballade, addresses the cultural experience of the reader, creating two planes of tragic nature: the first plane is connected with the ballade plot and the second one is already connected with the plot of «The forest song» itself.