Перегляд за Автор "Бужинська, Світлана Миколаївна"

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Копінг-стратегії особистості як чинники стресостійкості в людей дорослого віку під час війни
(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2023) Кривошей, Кирило Юрійович; Бужинська, Світлана Миколаївна; Міхалець, І.В.; Kryvoshei, K.Yu.; Buzhynska, Svitlana
У статті розкрито актуальність дослідження та визначено його мету. Висвітлено досвід вітчизняних та зарубіжних учених, який дозволив стверджувати, що це питання є не досить вивченим. Наголошується, що у сучасних надскладних умовах першочергову важливість має вивчення взаємозв’язку стресостійкості із домінуючими копінг-стратегіями особистості, адже саме феномен стресостійкості відіграє визначальну роль у забезпеченні психологічного здоров’я особистості, пом’якшуючи психологічний вплив стресу на організм. Відповідно, теоретично обґрунтовано проблему стресу, стресостійкості та копінг-поведінки. Розкрито поняття «стрес», «стресостійкість», «копінг-стратегії». Виявлено фактори, які викликають розвиток стресу, стадії розвитку стресу. Встановлено негативні наслідки стресу, які полягають у змінах пізнавальних процесів, емоційних зрушеннях, порушеннях моторно-рухової та мовної активності. Охарактеризовано чинники та параметри стресостійкості. Висвітлено зарубіжні підходи щодо мети копінгу, охарактеризовано види та класифікації копінгу. Підсумовуючи теоретичний огляд зазначеної проблематики, наголошено про недостатню дослідженість взаємозв’язку феноменів стресостійкості та копінг-поведінки в умовах воєнного часу. Відповідно, визначено комплекс методів дослідження. Встановлено, що між шкалами життєстійкості особистості та шкалами копінг-стратегій наявний прямий статистично значущий зв’язок, зокрема між проблемно-орієнтованим копінгом та шкалами «життєстійкість», «залучення» і «контроль», а також між копінг-стратегією «відволікання» та шкалою «ухвалення ризику». Тобто між феноменами стресостійкості і копінг-стратегіями особистості є пряма взаємозалежність. Як перспектива подальших досліджень окреслена розробка корекційної програми, спрямованої на розвиток стресостійкості людей, що постраждали від війни, впровадження якої сприятиме розвитку резильєнтності, виробленню конструктивних копінг-стратегій, позитивного мислення.
Особливості взаємозв’язку акцентуацій характеру із захисними механізмами психіки у процесі професіоналізації студентів-психологів
(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2022) Бужинська, Світлана Миколаївна; Кривошей, Кирило Юрійович; Джаббарова , Лілія Володимирівна; Buzhynska, Svitlana; Kryvoshei, Kyrylo Yu.; Dzhabbarova, Liliia
У статті розкрито актуальність дослідження та визначено його мету, яка полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні особливостей взаємозв’язку акцентуацій характеру із захисними механізмами психіки у студентському віці. Висвітлено досвід вітчизняних та зарубіжних вчених щодо означеної проблеми. Розкрито поняття «професіоналізація», «характер», «акцентуація характеру», «захисні механізми психіки». Підкреслено значення вивчення даного питання саме у студентському віці у зв’язку із більш ґрунтовним поповненням наукових розвідок в питанні впливу психологічного захисту на особистісний розвиток здобувача освіти. Наведено теоретичний огляд професійної самосвідомості здобувача освіти, що поля гає в усвідомленому ставленні людини до своїх професійних потреб, мотивів, здібностей, поведінки. Також проаналізовано типи акцентуацій характеру, зокрема за К. Леонгардом та О. Личко. Розширено уявлення про природу психологічних захистів. Визначено методи дослідження та підібрано від повідний психодіагностичний інструментарій. Встановлено, що найбільш поширеними типами акцентуацій характеру серед студентів-психологів є такі: гіпертимний та демонстративний, екзальтований та емотивний. Найбільш поширеними механізмами психологічного захисту серед студентів-психологів є механізми компенсації, регресії, заперечення. Результати експериментального дослідження доводять, що між рівнями психологічного захисту й акцентуаціями характеру людини існує прямий зв’язок, особливо з такими механізмами, як регресія, заміщення, заперечення. На основі отриманих даних сформульовано висновок щодо необхідності побудови та апробації корекційної програми з розвитку професійної самосвідомості студентів-психологів, яка має реалізовуватись на особистісно орієнтованих засадах, що сприятиме їх гармонійному розвитку.
Психологічний аналіз екзистенційної визначеності у здобувачів освіти педагогічного ЗВО
(Wrocław : Wydawnictwo Adam Marszałek, 2022) Бужинська, Світлана Миколаївна; Кривошей, Кирило Юрійович; Buzhynska, Svitlana; Kryvoshei, Kyrylo Yu.
У статті розкрито актуальність дослідження та визначено його мету. Висвітлено досвід вітчизняних та за рубіжних вчених, який дозволив стверджувати, що дане питання є недостатньо вивченим. Наголошується, що проблема вивчення екзистенційної визначеності в студентському віці потребує особливої уваги, оскільки проблема сенсу життя та його місця у світі є стрижнем, що забезпечує гармонійний розвиток здобувача освіти. Відповідно розроблено теоретичний огляд проблеми сенсу життя, способу життя людини, що передбачає досягнення особистісної автентичності, тобто цілісної реалізації особистості, що виявляється в її ментальності. Розкрито поняття «екзистенційна визначеність», «суб’єктивне благополуччя», «емоційний інтелект». Визначено комплекс методів дослідження. Встановлено, що екзистенційна визначеність практично за всіма шкалами екзистенційності має середні показники, шкала «Самотрансцендентність» має високі показники. Доведено, що більшість респондентів показали середні та низькі результати EQ. Встановлено, що суб’єктивне самопочуття респондентів коливається від високого рівня до середньо го. Кореляційний аналіз результатів дослідження дозволив зробити висновок, що чим вищим є рівень екзистенційної визначеності, тим вищим є рівень емоційного інтелекту та суб’єктивного благополуччя, тобто існує пряма взаємозалежність. За результатами дослідження надані практичні рекомендації з формування відповідних компетентностей та зроблений акцент на розвитку емоційного інтелекту здобувачів освіти, зокрема запропоновані вправи та завдання для підвищення рівня емоційного інтелекту і набуття практичних навичок ідентифікації емоцій та навичок афективної регуляції. Також, запропоновані арт-терапевтичні засоби розвитку, використання яких дозволяє оволодіти навичками психічної саморегуляції, що впливає не лише на підвищення емоційного інтелекту, а й на екзистенціалізм та суб’єктивне самопочуття. Зроблено висновок про пряму залежність між екзистенційною визначеністю, емоційним інтелектом та суб’єктивним благополуччям, що говорить про те, що екзистенційна визначеність впливає на формування світогляду здобувачів освіти педагогічного ЗВО. Дослідження екзистенційної визначеності в умовах кризи розглядається як дослідницька перспектива.