Перегляд за Автор "Пархоменко, М.В."

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Візантія стає ближчою, або Що під мантією у «Василевса»?
(Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2012) Пархоменко, М.В.; Хричов, С.О.; Шуліченко, А.Д.
У рецензії здійснено аналіз і оцінку інформаційного ресурсу «Василевс. Українська візантиністика», присвяченого історії Візантії і розвиткові візантиністики в Україні. В рецензии осуществлен анализ и оценка информационного ресурса «Василевс. Украинская византинистика», посвященного истории Византии и развитию византинистики в Украине. In a review carried out an analysis and assessment of an information resource «Basileus. Ukrainian Byzantine Studies», devoted to the history of Byzantium and the development of Byzantine Studies in Ukraine.
Идеальная среда обитания по-византийски: стандарты городской экологии ромеев
(2015) Пархоменко, М.В.
О медицине в византийском Херсонесе–Херсоне
(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2011) Пархоменко, М.В.
В статье рассматриваются особенности развития медицины в византийском Херсоне IV–IX вв. Доказывается беспрерывная связь античной и средневековой практической медицины в византийском городе на примере использования тут медицинских инструментов и функционирования больницы. В медицинской практике херсонские врачи скорее тяготели к античной традиции, нежели к новшествам метрополии. В этом прослеживается определенный консерватизм провинциального ромейского города.
О медицине в византийском Херсонесе–Херсоне
(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2011) Пархоменко, М.В.
Письма Папы Мартина І как источник о рационе питания жителей византийского Херсона VII в.
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2013) Пархоменко, М.В.
У статті розглядається інтерпретація повідомлень Папи Мартіна I про продовольче становище в Херсоні VII століття. Робиться спроба довести, що Папа в Херсоні помер не від голоду, а від подагри, яка посилилася через недотримання дієти, що виключала споживання білкової їжі – м’яса та риби, найбільш доступного продукту мешканців Херсона. Раціон харчування херсонітів був не вуглецевим, як для більшості людей в середні віки, а білковим, що могло викликати дефіцит тіаміну. В статье рассматривается интерпретация сообщений Папы Мартина I о продовольственном положении в Херсоне VII в. Делается попытка доказать, что Папа в Херсоне умер не от голода, а от подагры, усугубившейся несоблюдением диеты, исключающей потребление белковой пищи – мяса и рыбы, наиболее доступного продукта обитателей Херсона. Рацион питания херсонитов был не углеродным, как для большинства людей в средние века, а белковым, что могло вызвать дефицит тиамина. The article deals with the interpretation of messages of Pope Martin I the food situation in Cherson VII century. It is proved that the Pope in Cherson did not die of hunger, and the gout, aggravated, not following the diet excludes the consumption of protein foods, fish and meat, the most affordable product inhabitants of Cherson. The diet of the inhabitants of Cherson was not carbon for most people in the Middle Ages, and the protein, which could cause thiamine deficiency.
Повсякденне життя візантійського Херсонеса-Херсона (IV–X ст.)
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2018) Пархоменко, М.В.; Parkhomenko, M.V.
У дисертації досліджується повсякденне життя мешканців візантійського Херсонеса–Херсона IV–X ст. у контексті критеріїв якості міського життя у Візантії. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше на рівні дисертаційної роботи здійснена розробка актуальної наукової проблеми, яка досі не була предметом окремого дослідження в історичній науці. Оцінено благоустрій ранньосередньовічного Херсонеса–Херсона у контексті візантійських стандартів міського життя VI–X ст. і кліматичних змін доби раннього середньовіччя у регіоні Північного Причорномор’я. Встановлено що Херсонес–Херсон ранньосередньовічної доби, був залучений до адаптивніх процесів, викликаних суттевими кліматичними змінами у Середземномор’ї. Вони супроводжувалося різного роду катаклізмами, перш за все, землетрусами, похолоданням та підвищенням вологості атмосфери. У Херсонесі це призвело до повсюдної будівельної активності на території городища у VI–VII ст., яка торкнулася не лише фортечних мурів та громадських споруд, але й житлових будинків. Визначено, що основним критерієм добробуту у візантійській урбаністичній традиції до VI ст. стає безпека. Важливого значення надавали облаштуванню церков, адміністративних установ, лазень, лікарень та афедронів. Бажаною, до VI ст., вважалася наявність у місті театру. Невід’ємною рисою візантійського містобудування був традиціоналізм, виявлений у бажанні зберегти зовнішній вигляд житлових і громадських будівель з часів античності.
Повсякденне життя візантійського Херсонеса–Херсона (IV–X ст.)
(2018) Пархоменко, М.В.
У дисертації досліджується повсякденне життя мешканців візантійського Херсонеса–Херсона IV–X ст. відповідно до критеріїв якості міського життя у Візантії. Оцінено благоустрій ранньосередньовічного Херсонеса–Херсона у контексті візантійських стандартів міського життя VI–X ст. і кліматичних змін доби раннього середньовіччя в регіоні Північного Причорномор’я. Уточнено причини зміни міської топографії та планування у IV–X ст., специфіку функціонування об’єктів міської інфраструктури. Здійснено комплексний огляд топографічних особливостей міста з точки зору житлової забудови. Переглянуто роль і місце варварського компонента в етнічному складі Херсонеса. Доведено панівне значення білкової їжі в раціоні херсонітів, а також брак рослинної. Здійснено спробу реконструкції одягу містян ранньосередньовічної доби. В диссертации исследуется повседневная жизнь жителей византийского Херсонеса-Херсона IV‑X вв. в контексте критериев качества городской жизни в Византии. Оценено благоустройство раннесредневекового Херсонеса-Херсона согласно византийским стандартам повседневной городской жизни VI‑X вв. и климатическим изменениям эпохи раннего средневековья в регионе Северного Причерноморья. Уточнены причины изменения городской топографии и планировки, специфика функционирования объектов городской инфраструктуры, в частности, установлено время и причины прекращения функционирования античного театра, изменений конструкции терм, состояние медицинского обеспечения Херсонеса. Проведен комплексный обзор топографических особенностей города с точки зрения жилой застройки, доказано, что жилые дома существовали в раннесредневековую эпоху во всех районах городища, за исключением западного, где жизнедеятельность прерывается в VI в. на несколько столетий. Пересмотрена роль и место варварского компонента в этническом составе Херсонеса. Доказано господствующее значение белковой пищи в рационе херсонитов, а также недостаток растительной, что пагубно сказывалось на физическом состоянии горожан. Предпринята попытка реконструкции одежды горожан раннесредневековой эпохи. В исследовании доказано, что повседневный быт раннесредневекового херсонита был относительно упорядоченным и обустроенным, ничем не уступал по уровню комфорта и благосостояния быту жителей других провинциальных византийских городов. The thesis is on the subject of daily life of Chersonesos-Cherson citizens in the byzantine period (4th–10th centuries) in the context of urban life quality in Byzantium. The improvement of early-middle-ages Chersonesos-Cherson in the context of byzantine standards of urban life of the 6th–10th centuries and climatic zones of North Black Sea coastal region in the Early Middle Ages has been estimated. Specified: the causes of urban topography and planning change in the 4th–10th centuries, the specifics of functioning of urban infrastructure objects, in particular: the time and causes of cessation of Chersonesos antique theatre, the causes of the thermal baths reconstruction, the state of health care in Chersonesus have been found out. The complex view of the city topography in regard to residential housing has been made; it has been proven that residential houses existed in every part of the archaeological site except for the western part where viability was interrupted in the 6th century. The existence and role of barbarian ethnic groups as a part of Chersones ethnic structure have been reconsidered; domination of high protein products and lack of plant-based foods have been proven as well as the fact that it caused harm to a physical condition of Cherson citizens. An effort to reconstruct the outfit of the local citizens in the Early Middle Ages has been implemented. The fact that daily life of Cherson residents in the Early Middle Ages was quite regulated and comfortable with the same level of comfort and well-being as in the other provincial byzantine towns has been proven in the research.
Представления ромеев о расположении идеального жилого дома в Византии
(2015) Пархоменко, М.В.
Стародавні пам’ятки житлових будинків на території сучасної України (на прикладі візантійського Херсона)
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2011) Пархоменко, М.В.
У статті розглянуто структуру ранньосередньовічного житлового будинку Херсонеса-Херсона. В дослідженні використані дані джерела, яке раніше не розглядалося істориками для характеристики середньовічної садиби – політичного трактату Константина VII Багрянородного (913–959) «Про управління імперією». Вперше за допомогою зазначеного джерела висунуто припущення про те, що у житловому будинку або зовсім не було вікон, або вони були вкрай малими.