Перегляд за Автор "Савченко, Л.Г."

Зараз показуємо 1 - 4 з 4

Лексико-семантичне поле чужина у поетичній мові Євгена Маланюка
(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2011) Савченко, Л.Г.
Лексико-семантичне поле чужина складається з кількох груп, безпосередньо або імпліцитно пов'язаних із семою чужий. Це, зокрема, лексеми на позначення психологічного стану; назви історичних осіб; назви населення. Євген Маланюк значну частину життя провів за межами України. Жодна з країн, де він перебував, не стала для нього рідною. Усе, що його оточувало, - чужина. Це його основне поетичне кредо.
Образ дому в поетичній мові Володимира Свідзінського
(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) Савченко, Л.Г.
Стаття присвячена лінгвістичному аналізові образу дому як домінанти людського життя. Цей образ має глибоке архетипне коріння, реалізуючись у поетичних текстах складовими хата, ліплянка, а також у мікрообразах поріг, стріха або навіть маятник, який не має безпосереднього зв’язку із лексико-семантичним полем житло. Семантичні перетворення образу дозволяють простежити появу на периферії значення семи ‘самотність’, що є характерною ознакою поетичного стилю автора. Статья посвящена лингвистическому анализу образа дома как доминанты человеческой жизни. Этот образ имеет глубокие архетипные корни, реализуясь в тексте романа составными хата, липлянка, а также в микрообразах порог, стреха и даже маятник, не имеющем непосредственной связи с лексико-семантическим полем жилье. Семантические преобразования образа позволяют проследить появление на периферии значения семы ‘одиночество’, являющейся характерным признаком творчества автора. The article is devoted to the linguistic analysis of the image of home as the dominant of people’s life. This image has a rather deep archtype roots and is realised in poetic texts by such as hata, liplyanka (the house is built by separate manmade bricks) and also in microimages of threshold, striha, and even pendulum which has no direct connection with lexico-semantic space of a dwelling house. The semantic transformations of the image allow to observe the appearance on the periphery of the meaning of sema (loneliness) which is the characteristic feature of the author’s poetic style.
Образ ДОМУ в Святому Письмі
(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2009) Андросова, Н.А.; Савченко, Л.Г.
Дім - архетипний образ. У тексті Святого Письма простежуємо позитивні ознаки дому-раю, який називає впорядкований космос, ідеальну модель вічного дому. Негативного забарвлення мають образи в'язничного дому та дому фараона. Мешкальний дім нагадує про бездумне існування на землі і цим зближується з домом бездомності. Дім може набувати ознак істоти: хворіє, несе покарання, обирає праведну путь. Матеріали Нового Заповіту говорять про народження дому разом із народженням у ньому Христа.
Образ ДОМУ в художній мові Панаса Мирного (на матеріалі роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)
(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2010) Савченко, Л.Г.
Стаття присвячена лінгвістичному аналізові образу дому як домінанти людського життя. Цей образ має глибоке архетипне коріння, реалізуючись у тексті роману складовою хата. Семантичні перетворення образу дозволяють простежити негативну градацію: від хатиночки до пустки, від оселі до корчми. The article is devoted to the linguistic analysis of the image of home as the dominant of people’s life. This image has a rather deep archtype roots and is realised in the text of the novel as a part hata. The semantic transformations of the image allov us to observe a negative gradation.