Перегляд за Автор "Труш, С."

Зараз показуємо 1 - 4 з 4

II Международная студенческая школа «Историко-культурное наследие Еврорегиона Слобожанщина»
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна; історичний факультет, 2010) Труш, С.
Работа в рамках школы проводилась по двум ключевым направлениям – обучение студентов в ходе лекционных и практических занятий особенностям еврорегиона «Слобожанщина» в этнокультурном и историческом отношении, а также самостоятельная работа студентов по созданию проектов туристически привлекательных и коммерчески выгодных музейных комплексов «под открытым небом» на базе этнокультурного наследия еврорегиона «Слобожанщина», при чем как материально осязаемого (садово-парковые комплексы, старинные усадьбы), так и находящегося в коллективной памяти носителей слобожанской региональной идентичности.
III Международная осенняя студенческая школа «Историко-культурное наследие Еврорегиона Слобожанщина»
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна; історичний факультет, 2011) Труш, С.; Старунская, А.
С 12 по 18 сентября 2011г. в рамках развития приграничного сотрудничества между Украиной и Российской Федерацией состоялась уже ставшая традиционной III Международная осенняя студенческая школа «Историко-культурное наследие Еврорегиона Слобожанщина». Темой школы, приуроченной к 100-летию канонизации Святителя Иоасафа, стала духовная православная культура Еврорегиона Слобожанщина. Практически это вылилось во всестороннее и глубокое изучение феномена православной культуры на слободской земле (православная архитектура, памятники, живопись, идейная составляющая христианского вероучения, выдающиеся деятели православия). Организаторами школы выступили исторические факультеты ХНУ имени В. Н. Каразина и Белгородского государственного национального исследовательского университета «БелГУ», Центр краеведения, Восточно-региональный отдел Центра памятниковедения НАН Украины и УООПиК, Харьковская областная станция юных туристов.
Діяльність Харківської губернської надзвичайної комісії в 1920 р.: стереотипи і реальність
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна; історичний факультет, 2011) Труш, С.
У статті досліджується питання діяльності Харківської губернської надзвичайної комісії у 1920 р. з точки зору її направленості, вмотивованості, методів та результатів. Показано, що принципових змін, порівняно з 1919 р., коли у Харкові провадився «червоний терор», не сталося, тоді як в історіографії всіляко підкреслювалася різниця. Виявлено, на матеріалах губчека і губернського революційного трибуналу, що Надзвичайна комісія продовжувала втілювати в життя карально- репресивну політику, виносячи смертні вироки в позасудовому порядку.
Метаморфози структури губернської надзвичайної комісії на Україні: причини та наслідки (на матеріалах Харківської губернської надзвичайної комісії, 1919-1922 рр.)
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2013) Труш, С.; Труш, С.; Trush, S.
У статті досліджується проблема ефективності діяльності Надзвичайної комісії в контексті успішного утвердження при владі більшовиків. Розглянуто зміни в структурі губернської надзвичайної комісії як реакцію керівництва на актуалізацію певного типу загроз для влади більшовиків. Виявлено, що організаційна гнучкість ЧК стала однією з передумов перемоги більшовиків на Україні. В статье исследуется проблема эффективности деятельности Чрезвычайной комиссии в контексте успешного утверждения у власти большевиков. Рассмотрены изменения в структуре губернской чрезвычайной комиссии как реакция руководства органа на актуализацию определенного типа угроз для власти большевиков. Установлено, что организационная гибкость ЧК стала одним из условий победы большевиков на Украине. Metamorphosis of the structure of the provincial Extraordinary Commission in Ukraine: causes and consequences (on the materials of the Kharkiv Provincial Extraordinary Commission, 1919- 1922.). The paper is devoted to the problem of effectiveness of activity the Extraordinary Commission in the context of the successful approval of the Bolsheviks in power. The author considered changes in the structure of the Extraordinary Commission as a management response of its guide. The author found that organizational flexibility Cheka became one of the conditions for victory of the Bolsheviks in Ukraine.