Перегляд за Автор "Чередниченко, А.Г."

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Заметки о древнейших названиях Фракии
(2012) Чередниченко, А.Г.
A. Cherednichenko. Notes on the Ancient Names of the Thrace The article is devoted to the problem of origin of the ancient names of the Thrace: Πέρκη [χώρα] ‘country of oaks’ and ’Αρία ‘country of the best, noble, free people’ or ‘country of oracles’. These names marked lands in the North of the Aegean Region, which were inhabited by various Indo-European and Non-Indo-European tribes in the II m. B. C. In addition it is possible to suggest the hypothesis on the origin of the ethnos Θρ´κες from the South of the Balkan Peninsula.
Индоевропейская проблема и Балканы
(2010) Чередниченко, А.Г.
Чередниченко А. Г. Індоєвропейська проблема та Балкани Первісна індоєвропейська глотофорна громада, скоріш за все, була порівняно невеликим етносом, що швидко пересувався. Формування індоєвропейської прамови з її діалектною диференціацією та передумовами подальшої дивергенції відбувалося в процесі взаємодії індоєвропейського глотофорного ядра з субстратом первісної мовної неперервності (подібної до тої, що існує на острові Нова Гвінея) на достатньо великій території. «Епіцентр» індоєвропеїзації можливо локалізувати в Балкано-Егейському регіоні та пов’язати з найдавнішими неолітичними культурами півдня Балкан (VII—VI тис. до н. е.). Це культури Пелопонесу, Фесалії та Македонії, тобто областей навколо Олімпу Елідського та Олімпу Фесалійського. Можливо, саме з цим пов’язано шанування Олімпу як житла богів в давньогрецькій і римській традиціях, уявлення індоаріїв про існування священної гори Меру в центрі всесвіту, іраноаріїв — про священну гору Хара Березайті (Ельбурс). Археологічні дослідження показали, що на півдні Балканського півострова в VII тис. до н. е. сформувався самостійний центр неолітизації. Це корелюється з гіпотезою Е. К. Ренфр’ю, згідно з якою виникнення прамов відомих мовних сімей відбувалося в центрах переходу від мисливства і збиральництва до землеробства та скотарства. A. Cherednichenko. The Indo-Eeuropean Problem and the Balkans The prehistoric Indo-European-speaking community might be a small ethnos that migrated quickly. Forming of the Indo-European proto-language with its differentiation and preconditions for subsequent divergence was going on process of interaction of the Indo-European-speaking kernel with substratum of prehistoric linguistic continuity (like New Guinean) on the large territory. “Epicenter” of indo-europeazation (the Indo-European homeland) may be localized in the Balkan-Aegean region. It is associated with Neolithic cultures of the south of the Balkans (VII—VI m. B.C.). These are Neolithic cultures of Ppeloponnesus, Thessaly and Macedonia. Pperhaps worship of Olympus as sacred mountain in Old-Greek and Roman traditions, worship of Hara Berezaiti (Elburs) as sacred mountain in Iranian Aryan tradition, worship of Meru as sacred mountain in Indo-Aryan tradition were caused by memory about Olympus of Elide and Olympus of Thessaly. Archaeologists came to the conclusion about origin of independent hearth of neolithization in the south of the Balkans. This conclusion is correlated with the conception by C. Renfrew. Lord A. C. Renfrew proves that origin of proto-languages of language families took place in the centers of origin of productive economics.
К проблеме полиэтнического состава населения Древней Фракии
(2013) Чередниченко, А.Г.
Стаття присвячена актуалізації проблеми етнічного складу населення Стародавньої Фракії. На ґрунті даних лінгвістичної палеонтології та свідчень античних авторів, можна зробити висновок, що у Фракії в давнину мешкали племена носіїв індоєвропейських діалектів та мов, котрі належали як до групи «centum», так й до групи «satəm». Серед них були носії індоєвропейської «сатемної» мови, близької до прабалтійської. Цю мову можна умовно назвати «власно скіфською», тому що значна частина стародавнього населення Скіфії походила з Фракії. Назви Θρᾴκη й Θρᾷκες не споріднені етноніму Τραυσοί (’Αγάθυρσοι) та не мають відношення до гіпотетичного етимону *Τρα₣η-ικες < *Τραυσικες. The article is devoted to mainstreaming issues of multi-ethnic composition of the population of the Ancient Thrace. Based on the data of the linguistic paleontology and evidences of antique authors, one can conclude that in antiquity different tribes lived in Thrace. They spoke the Indo-European dialects and languages. These dialects and languages belonged to the “centum” group and to the “satəm” group. Speakers of the Indo-European “satəm” language, close to the proto-Baltic language, were among inhabitants of the Ancient Thrace. This language can be roughly described as “the Scythian” because a large part of the ancient people of Scythia was from Thrace. In addition, the names of Θρᾴκη and the Θρᾷκες are not related to the ethnonym Τραυσοί (’Αγάθυρσοι) and have no relationship to the hypothetical etymon *Τρα₣η-ικες < *Τραυσικες.
К проблеме происхождения этеокритян
(2009) Чередниченко, А.Г.
Чередниченко А. Г. До проблеми походження етеокритян Мінойське лінійне складове письмо А було створено у XVIII ст. до н. е. для індоєвропейської мови, що мала залишки силабо-морфемного строю. Мова етеокритян, яка передавалася лінійним письмом А, походила з того ж джерела, що й праіндо-ірано-дардо-кафірська, правірменська, праалбанська мови, але не дала життєздатних продовжень і зникла у другій половині II тис. до н. е. Лінійне письмо А було створено з урахуванням вже існуючої близькосхідної системи письма, яка була пристосована спеціально до індоарійського прамовного типу. Складовий тип цього письма був абсолютно чужим семіто-хамітським мовам, але все-таки використовувався як основа для консонантних видів письма. В індоєвропейських генеалогічних міфах, що зберегла давньогрецька традиція, праматір’ю етеокритян є Європа, сестра Кадма, Фойніка і Кіліка, дочка Агенора, сина Лівії та Посейдона, племінниця Бела, синами якого були Єгипт, Данай, Кефей та Фіней. Рід Європи походить з роду Іо, дочки Інаха або Аргоса. Міфи про мандрування Іо та ії нащадків, можливо, зберігають пам’ять про перебування племен носіїв «сатемних» індоєвропейських діалектів на Близькому Сході в III—II тис. до н. е. та їх міграціях, в т. ч. з Леванту на Крит. Ключові слова: Крит, мінойська цивілізація, етеокритяни, генеалогічні легенди, індоєвропейські мови, лінійне письмо А, лінійне письмо Б, силабо-морфемний строй. А. Cherednichenko. To the Problem of the Eeteo-Ccretans’ Origin Minoan Linear (script) A was created in XVIII c. B.C. for an Indo-European language with remnants of Syllabic-Morpheme order. Language of Linear A (language of the Eteo-Cretans) had the same origin with Proto-Indo-Iranian, Proto-Armenian, Proto-Albanian languages. However, it hadn’t viable continuations and disappeared in the 2nd half of II m. B.C. The Linear script A was created in accordance with principles of the Near Eastern script system adapted for the Proto-Indo-Aryan language. Syllabic-Morpheme type of this script was alien to Afro-Asian languages, but it was used as the basis of consonant forms of Semitic scripts. The Indo-European genealogical myths were kept by the Old-Greek tradition. In accordance with these myths Europe was the original mother of the Eteo-Cretans. She was a daughter of Agenor, son of Libya and Pposeidon. Europe was a niece of Belos. Sons of Belos were Egypt, Danaos, Kepheus and Pphineus. Clan of Europe was descended from Io, daughter of Inachos or Argos. Myths about migrations of Io and her descendants hold places of residence and ways of migrations of the «satem» Proto-Indo-European tribes in the Near East in III—II m. B.C. in remembrance, including way of migration from Levant to Crete.
К проблеме этнокультурной преемственности в Балкано-Эгейском регионе на рубеже II—I тыс. до н. э.
(2011) Чередниченко, А.Г.
Чередниченко А. Г. До проблеми етнокультурної спадковості в Балкано-Егейському регіоні на рубежі II—I тис. до н. е. Вивчення проблеми палеоіндоєвропейського етногенезу та етнокультурної спадковості в Балкано-Егейському регіоні на рубежі II—I тис. до н. е. вимагає використання додаткових джерел, окрім даних досліджень в галузі лінгвістичної па леонтології, археологічних досліджень, аналізу античної історичної традиції. Цінну інформацію дають еллінські сакральні генеалогії, пов’язані з письмовою традицією крито-мікенської епохи, та дослідження ДНК-генеалогії людства. Аналіз всього комплексу джерел дозволяє зробити висновок, що етнічний склад населення Балкано-Егейського регіону був різноманітним у II—першій половині I тис. до н. е. A. Cherednichenko. To the Problem of ethno-cultural continuity in the Balkan-Aegean Region at the end of IInd—Beginning of Ist m. B. С. Research into the problem of the palaeo-Indo-European ethnogenesis and ethno-cultural continuity in the Balkan-Aegean region at the end of IInd—beginning of Ist m. B. C. requires using supplementary sources besides the data of linguistic palaeontology, archaeology and antique historical tradition. The Hellenic sacred genealogies connecting with writing tradition of Creto-Mycenean epoch and investigations of Y-chromosome genealogy of humanity give valuable information. Analysis of complex of all sources enables to come to a conclusion that ethnic complement of population in the Balkan-Aegean region was variegated at the end of IInd—first half of Ist m. B. C.
О религии древних индоевропейцев (по итогам анализа лексико-семантического поля «религия» раннего индоевропейского праязыка)
(2015) Чередниченко, А.Г.
Стаття присвячена аналізу лексико-семантичного поля «релігія» ранньої індоєвропейської прамови. Аналіз показує, що індоєвропейської лексики, яка пов’язана з релігійною формою суспільної свідомості, дуже мало. Відсутні загально індоєвропейські лексеми «бог», «дух», «душа», «сила», «святий». Пізнє ареальне гетерогенне походження мають індоєвропейські дієслова «молити(ся)», «жертвувати», «співати», «хвалити», «хулити» й т. п. Статья посвящена анализу лексико-семантического поля «религия» раннего индоевропейского праязыка. Указанный анализ показывает, что индоевропейская лексика, связанная с религиозной формой общественного сознания, скудна. Отсутствуют общеиндоевропейские лексемы «бог», «дух», «душа», «сила», «святой». Позднее ареальное гетерогенное происхождение имеют индоевропейские глаголы «молить(ся)», «жертвовать», «петь», «хвалить», «хулить» и т. п. The article is devoted to analysis of the lexical-semantic field “religion” of the Early Indo-European proto-language. The analysis shows that the Indo-European lexicon, related to the religious form of public consciousness, is scarce. There are no common Indo-European lexemes “god”, “spirit”, “soul”, “power” and “saint”. The Indo-European verbs “to pray”, “to sacrifice”, “to sing”, “to praise” and “to blaspheme”, etc. have later areal heterogeneous origin. Статья посвящена анализу лексико-семантического поля «религия» раннего индоевропейского праязыка. Указанный анализ показывает, что индоевропейская лексика, связанная с религиозной формой общественного сознания, скудна. Отсутствуют общеиндоевропейские лексемы «бог», «дух», «душа», «сила», «святой». Позднее ареальное гетерогенное происхождение имеют индоевропейские глаголы «молить(ся)», «жертвовать», «петь», «хвалить», «хулить» и т. п.
Об источниках по проблеме этногенеза древних македонян
(2004) Чередниченко, А.Г.