Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми навчання здоров’язбережувальних технологій студентів медичного університету. У дисертації з’ясовано суть поняття «здоров’язбережувальні технології», схарактеризовано структурні компоненти методичної готовності майбутнього лікаря до використання здоров’язбережувальних технологій, систематизовано основні наукові підходи, теоретичні положення, здобутки вітчизняного і зарубіжного досвіду навчання здоров’язбережувальних технологій студентів медичного університету. Здійснено проектування змісту навчання здоров’язбережувальних технологій студентів-медиків та видів пізнавальної активності студентів і способів їхнього включення у процес навчальної діяльності. Науково обґрунтовано методику навчання здоров’язбережувальних технологій студентів медичного університету і її моделі, розроблено систему науково-методичного забезпечення методики та проведено проектування засобів її реалізації.
