Наукові роботи. Філософський факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/578
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Документ Историческая эпистемология, практика познания(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2006) Шильман, Михаил Евгеньевич; Шильман, Михайло ЄвгеновичДокумент Опыт статистического анализа параметров и эволюции сложных исторических систем(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2000) Шильман, Михаил ЕвгеньевичВ этой работе мы намереваемся рассмотреть исторический процесс фрагментарно, на основе нескольких критериев и моделей, чтобы сделать выводы о возможных процессах синхронизации развития систем, регулярности и периодичности протекания процессов большой длительности. Одной из задач является также оценка возможности периодизации всемирной истории не с точки зрения оценочных суждений, традиционной хронологии или содержательного определения эпох.Документ Страсти по архитектуре в эпоху истребления пространств(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2010) Шильман, Михаил Евгеньевич; Шильман, Михайло ЄвгеновичДокумент Продолжение библиотеки: закат тюрьмы(2014) Шильман, Михаил Евгеньевич; Шильман, Михайло ЄвгеновичОстаточна дискредитація дисциплінарних суспільств ставить Бібліотеку перед непростим завданням соціальної реабілітації або, точніше, «реінституціоналізації». Стара модель бібліотеки, що зберігає принцип ув'язнення, підлягає модифікації за допомогою нових форм кооперації з сучасним життям. Бібліотека повинна піклуватися не лише про книги та читачів, а й узяти на себе частину турбот про городян.Документ Цезура современности (мидраш к "Речи о достоинстве человека")(Харків : Майдан, 2019) Шильман, Михаил Евгеньевич; Шильман, Михайло ЄвгеновичБудь-яка версія «людини» на тлі сучасного світу, де домінують технології, нагадує гуманістичний домініон, чия незалежність не мислиться у відриві від (ступеня) прихильності до цього світу, а сам він – як підлягає і плоть від плоті «питання про техніку». У його напрямі відсилає і (що не потребує додаткового уявлення) дилема/парадокс/проблема «пост-людини», яка в достатку сповнила маркерами пост-і транс-успадковане поняття «гуманізму».Документ Знаки препинания (в) культуре(Санкт-Петербург : Ленинградский государственный университет имени А.С. Пушкина, 2006) Шильман, Михаил Евгеньевич; Шильман, Михайло ЄвгеновичДокумент Душа, Я и апперцепция(Москва : МАКС Пресс, 2004) Шильман, Михаил Евгеньевич; Шильман, Михайло Євгенович"Хайдеггер зазначає: «...для будь-якого фактичного суб'єкта Я означає одне й те саме». Якщо Я мислиться одиничним, що зберігається в потоці перцепцій, що задає єдність усіляких станів і перебуває - сама по собі - поза часом, то таке Я не тільки незмінно і єдино, але відсилає якимось чином до лихоліття, до безсмертя. Поняття Я вже включає уявлення про синтез; єдність Я, єдність апперцепції можливі лише завдяки первісно-синтетичній природі. Слід визначити те, чому, можливо, властива така природа. Кант іноді ототожнює первісну єдність апперцепції та розум; це додаткова підказка".Документ «Идея прошлого» в философии Канта(2005) Шильман, Михаил Евгеньевич; Шильман, Михайло ЄвгеновичСпроби пропозиції некантіанських проектів епістемології (вжиті передусім представниками філософії мови чи прихильниками прагматизму) призводять до необхідності знову вирішувати питання «минулого». Ми ж спробуємо позначити один із можливих шляхів вирішення проблеми відносин з історичним минулим у межах кантівської системи.Документ Прогулки с «Цицероном», или Traumkritik(Российский государственный гуманитарный университет, 2008) Перепелица, Олег Николаевич; Шильман, Михаил Евгеньевич; Перепелиця, Олег Миколайович; Шильман, Михайло ЄвгеновичВерсія, згідно з якою «Цицерон» служить для Канта не тільки пасткою думок, а й знаковою фігурою, що має символічний, практичний і теоретичний підтекст.Документ Университетские модели корпоративной коммуникации(Харьков : Издательство НУА, 2017) Шильман, Михаил Евгеньевич; Перепелица, Олег Николаевич; Шильман, Михайло Євгенович; Перепелиця, Олег МиколайовичВирішується питання про існування класичного університету принаймні в його старій «тілесній» формі. Чи не відчуває корпоративна комунікація в самому тілі університету такі радикальні метаморфози, які роблять її просто зайвою і неможливою у світі глобального менеджменту, інтернет-контенту та нових медіа? І чи можливо помислити за відсутністю такої комунікації віддана науці вчена спільнота?