Наукові роботи. Філософський факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/578
Переглянути
136 результатів
Результати пошуку
Документ Историческая эпистемология, практика познания(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2006) Шильман, Михаил Евгеньевич; Шильман, Михайло ЄвгеновичДокумент Опыт статистического анализа параметров и эволюции сложных исторических систем(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2000) Шильман, Михаил ЕвгеньевичВ этой работе мы намереваемся рассмотреть исторический процесс фрагментарно, на основе нескольких критериев и моделей, чтобы сделать выводы о возможных процессах синхронизации развития систем, регулярности и периодичности протекания процессов большой длительности. Одной из задач является также оценка возможности периодизации всемирной истории не с точки зрения оценочных суждений, традиционной хронологии или содержательного определения эпох.Документ Миры Николая Бердяева(2003) Калюжный, Владимир Николаевич; Калюжний, Володимир МиколайовичУ статті (передмові) робиться спроба відреагувати на репліку Бердяєва: «Питання про світ дуже неясне і невизначене». Як претендент на роль «світу» розглядається корпус текстів, коло ідей, світ думок, низка вчинків...Документ Знаки препинания (в) культуре(Санкт-Петербург : Ленинградский государственный университет имени А.С. Пушкина, 2006) Шильман, Михаил Евгеньевич; Шильман, Михайло ЄвгеновичДокумент Душа, Я и апперцепция(Москва : МАКС Пресс, 2004) Шильман, Михаил Евгеньевич; Шильман, Михайло Євгенович"Хайдеггер зазначає: «...для будь-якого фактичного суб'єкта Я означає одне й те саме». Якщо Я мислиться одиничним, що зберігається в потоці перцепцій, що задає єдність усіляких станів і перебуває - сама по собі - поза часом, то таке Я не тільки незмінно і єдино, але відсилає якимось чином до лихоліття, до безсмертя. Поняття Я вже включає уявлення про синтез; єдність Я, єдність апперцепції можливі лише завдяки первісно-синтетичній природі. Слід визначити те, чому, можливо, властива така природа. Кант іноді ототожнює первісну єдність апперцепції та розум; це додаткова підказка".Документ «Идея прошлого» в философии Канта(2005) Шильман, Михаил Евгеньевич; Шильман, Михайло ЄвгеновичСпроби пропозиції некантіанських проектів епістемології (вжиті передусім представниками філософії мови чи прихильниками прагматизму) призводять до необхідності знову вирішувати питання «минулого». Ми ж спробуємо позначити один із можливих шляхів вирішення проблеми відносин з історичним минулим у межах кантівської системи.Документ Прогулки с «Цицероном», или Traumkritik(Российский государственный гуманитарный университет, 2008) Перепелица, Олег Николаевич; Шильман, Михаил Евгеньевич; Перепелиця, Олег Миколайович; Шильман, Михайло ЄвгеновичВерсія, згідно з якою «Цицерон» служить для Канта не тільки пасткою думок, а й знаковою фігурою, що має символічний, практичний і теоретичний підтекст.Документ Экстрадиция антикультуры(Харьковская городская академия культуры, 2006) Шильман, М.С одной стороны, анти-культура, как своеобразный передний край (он же – задворки) культуры, несёт потенциал расширения культурной сферы и тем акцентирует внимание на общепризнанных пределах и нормах. С другой стороны, она противодействует центростремительным тенденциям, ведущим к тотальной власти этих норм, превращающей культуру в целом в «массовую» или «официальную».Документ Событие и исторический факт: попытка разведения понятий(Харьков : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2002) Шильман, Михаил Евгеньевич; Шильман, Михайло ЄвгеновичПоняття факту як фіксатора і результату випливає з його споконвічного значення як закінченого, що відбулося, а істинність - з логічної неможливості "хибного факту". Синонімічність факту і події гранично провокаційна, але як показує безліч прикладів, взаємозамінність факту і події - звичай не тільки розмовної мови, а й мови історичної науки.Документ Абсурдность метода(Издательство Московского университета, 2004) Шильман, М.Е.Классическое сочетание "истина « метод" кажется каноном органичной связи, если мы определяем метод - как путь к истине. Но само это определение равносильно утверждению, что истина есть, но отнюдь не доказательству последнего. Жизненность метода подразумевает размывание "генеральной линии", уважение вероятностного исхода поиска. Другими словами: для того, чтобы метод удовлетворял не нормально - своей цели, но всячески - сверхзадаче, ему требуется уклонение (от) самого себя.