Наукові роботи. Філософський факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/578
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Українські національно-культурні ідентичності Слобожанщини у контексті глобалізації: філософсько-антропологічний вимір(2016) Титар, О.В.Титар О. В. Українські національно-культурні ідентичності Слобожанщини у контексті глобалізації: філософсько-антропологічний вимір. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. – Харків, 2016. Дисертація присвячена комплексному дослідженню українських національно-культурних ідентичностей Слобожанщини, впливу процесів глобалізації на культурну ідентифікацію. Виділено чотири культурно-історичні типи розвитку ідентичностей (бароковий, романтичний, модерний та постмодерний типи), а також парадигмальні типи розвитку ідентичності (масовий-елітарний, номадичний-доместичний, бароковий-класичний, таласократичний-телурократичний, раціональний–надраціональний (символічний)). Конкретний тип ідентичності проявляється у різних формах наративів, репрезентацій (різного антропологічного та онтологічного статусу репрезентації), а також різних сценаріях ритуалізації, в різних формах раціональності (міфологічній, науковій, символічній). Охарактеризовані основні наративні та репрезентативні форми національно-культурної слобожанської ідентичності. Доведено, що глобалізація сприяє фрагментизації та локалізації культурних ідентичностей. Застосовуючи методологію синергетики, можна говорити про культурну трансформацію сучасних ідентичностей. Культурна трансформація дозволяє окреслити нові філософсько-антропологічні параметри ідентичності (варіативність, індивідуалізованість, гнучкість, номадичність, товариськість, диктат візуального). Принципова варіативність культурної трансформації (при наявності обов’язкового антропологічного ядра ідентичності) дозволяє пристосуватися до культурного дорослішання людини у сучасних суспільствах. Цей процес культурного дорослішання через ідентифікацію та культурну трансформацію ідентичності розглядається у діалектичному зв’язку з цивілізаційним розвитком, еволюціонуванням культур через глобалізацію. Здійснено філософсько-антропологічний аналіз культуротворчого значення феноменів козацтва, слобожанського бароко, утопічного панслов’янського міфу романтиків, «міста науковців» неопросвітників, пролетарської української культури та національного відродження пострадянського часу. Титарь Е.В. Украинские национально-культурные идентичности Слобожанщины в контексте глобализации: философско-антропологическое измерение. – Рукопись. Диссертация на соискание учёной степени доктора философских наук по специальности 09.00.04 – философская антропология, философия культуры. – Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. – Харьков, 2016. Диссертация посвящена комплексному исследованию украинских национально-культурных идентичностей Слобожанщины, влиянию процессов глобализации на культурную идентификацию. В результате исследования выделены четыре культурно-исторические типы развития региональных идентичностей (барочный, романтичный, модерный и постмодернистский типы), а также парадигмальные типы развития идентичности (массовый-элитарный, номадический-доместический, барочный-классический, таласократический-телурократический, рациональный-символический). Конкретный тип идентичности проявляется в различных формах нарративов, репрезентаций (различного антропологического и онтологического статуса репрезентации), а также разнообразных сценариях ритуализации, в различных формах рациональности (мифологической, научной, символической рациональности). Для барочной модели слобожанской идентификации характерно двойственное понимание мира – как сакрального и профанного, двойственность общественных приоритетов, значительная роль искусства, церковной архитектуры, новое понимание народного христианства. Для романтичной модели характерны официальные способы легитимации национальных дискурсов, которые должны функционировать в системе имперских и панславянских нарративов. Романтический пафос был направленный на эмансипацию личности и нации. Слобожанщина восприняла этот эмансипационный пафос в первую очередь как пафос просвещенческий и образовательный, воплощенный в деятельность Харьковского университета. Модерна модель может рассматриваться как переходная к артикулированной национальной идентичности, из-за того, что такую идентичность нельзя вписать в картину сосуществующих лояльностей, появляется явное и скрытое репрессирование украинских идентичностей для имперских целей. Формируется украинская слобожанская национальная идентичность, но она может трактоваться как модель конфликта. Относительно постмодерного типа слобожанских идентичностей определяются такие факторы как европейский вектор развития, фрагментизация идентификации, индивидуализация национального выбора. Современная идентичность Слобожанщины определена как национальная постколониальная и постимперская. Предлагаются основные культурно-антропологические характеристики нарративных и репрезентативных форм национально-культурной слобожанской идентичности. Глобализация способствует фрагментизации и локализации культурных идентичностей. В роботе применяется методология синергетики, что дает возможность исследовать культурную трансформацию современных идентичностей. Культурная трансформация позволяет определить новые философско-антропологические параметры идентичности (вариативность, индивидуализированность, гибкость, номадичность, дружбу, диктат визуального). Принципиальная вариативность культурной трансформации (при наличии обязательного антропологического ядра идентичности) позволяет адаптироваться к культурному взрослению человека в современных обществах. Этот процесс культурного взросления через идентификацию и культурную трансформацию идентичности рассматривается в диалектических связях с цивилизационным развитием, эволюционированием культур через глобализацию. Осуществлен философско-антропологический анализ культуротворческого значения феноменов слобожанского казачества, слобожанского барокко, утопического панславянского мифа романтиков, «города ученых» неопросвещения, пролетарской украинской культуры, украинского авангарда и национального возрождения постсоветского времени. Tytar O.V. Ukrainian national and cultural identity in the context of globalization in Slobidska Ukraine: philosophical and anthropological dimension. - Manuscript. The thesis submitted to the V.N. Karazin Kharkiv National University for the degree of Doctor of Philosophy by speciality 09.00.04 – Philosophical anthropology, Philosophy of culture. – V.N. Karazin Kharkiv National University. – Kharkiv, 2016. The thesis is devoted to complex research of Ukrainian national and cultural identities of the globalization impact of the Slobidska Ukraine onto cultural identity. The study identifies four cultural-historical types of identities (baroque, romantic, modern and post-modern types), as well as paradigmatic types of identity (mass-elite, nomadic-domestic, baroque-classical, talasokratic-telurokratic, rational-symbolic). The type of identity is manifested in various forms of narratives, representations (different anthropological and ontological status of representation), as well as a variety of scenarios, ritualism, in various forms of rationality (mythological, scientific, symbolic rationality). Main features of narrative and representative forms of the Slobidska Ukraine national-cultural identity are analysed in the researh. It is proved that globalization promotes fragmentation and localization of cultural identities. Using the methodology of synergy, we can talk about the cultural transformation of modern identities. Cultural transformation allows to define new philosophical and anthropological identity parameters (variability, individualizedness, flexibility, nomadics, sociability, visual dictates). The principal variation cultural transformation (with compulsory core anthropological identity) can be adapted to the cultural growing up in modern society. This process of growing cultural identity through cultural transformation and identity is considered in dialectic relation with the development of civilization, evolving cultures through globalization. For the first time a philosophical and anthropological analysis of culture-mentioned phenomena Slobidska Ukraine Cossacks baroque, utopian romantic pan-Slavic myth, modern «researhers city», proletarian culture, Ukrainian avant-garde and Ukrainian national revival post-Soviet time are made carried out.Документ Соціальний контекст підготовки здобувача вченого ступеня у вищій школі України й США ( кейс-стаді)(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2012) Півнева, Л.М.; Pivneva, L.Розглядається вплив нових умов модернізації життя на трансформацію соціального портрету майбутнього вченого в системі вищої школи України та США. Виокремлюються деякі найважливіші особливості підготовки здобувача вченого ступеня з суспільних і гуманітарних наук як результат традицій вищої школи. Загальне та особливе у підготовці здобувача вченого ступеня підтверджується даними кейс-стаді за матеріалами американського та українського університетів. The article deals with the influence of new conditions of life modernization in society on transformation of social portrait of a future scientist in higher education system of Ukraine and the USA. Some important peculiarities in preparation of seekers of scientific degree in social sciences and humanities as the result of higher education traditions are singled out. General and specific in preparation of a scientific degree-seeker is confirmed by data of case study of American and Ukrainian Universities.Документ Динаміка розвитку інституту громадянства в епоху глобалізації(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2011) Головко, В.М.; Golovko, V.У статті пропонується аналіз динаміки та основних тенденцій розвитку інституту громадянства у контексті глобалізаційних процесів. Розглядається вплив процесів міграції, транснаціоналізації, розвитку постіндустріальної економіки на появу нових форм громадянства. Акцентується увага на функціонуванні громадянства як механізму включення/виключення. The article deals with the analysis of the citizenship institute development in the age of globalization. Author focuses on the influence of migration and transnationalisation processes and development of postindustrial economy on the emerging of new citizenship forms. The specific role of citizenship as a mechanism of inclusion/exclusion is emphasized.Документ Можливості прогнозування соціальних трансформацій(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2010) Біляєва, Т.М.Зараз масштаби всесвітньої кризи, темпи економічних, політичних та соціальних процесів в сучасному глобальному світі потребують досконалого та нового філософського осмислення. Вирішення глобальних проблем сучасної цивілізації потребує розробки достовірних демографічних, економічних, екологічних та інших соціальних прогнозів. В умовах нестабільності, радикальної трансформації, реформування та модернізації людського суспільства – філософський аналіз та прогнозування стає найбільш вагомим та актуальним. Специфіка сучасного прогнозування обумовлюється зростанням науково-технічного прогресу, новітніх технологій та інформації, які потребують комплексного підходу в дослідженні проблеми, а актуальність соціально-філософського аналізу прогнозування, в умовах трансформації суспільства, полягає у можливості виявлення механізмів виходу людства із кризи та досягнення подальшого стабільного розвитку. На сегодняшний день масштабы всеобщего кризиса, темпы экономических, политических и социальных процессов в современном глобальном мире требуют совершенно нового социально- философского осмысления. Разрешение глобальных проблем современной цивилизации требует разработки многих достоверных, в том числе демографических, экономических, политических, экологических и других прогнозов. В условиях нестабильности, радикальной трансформации, реформирования и модернизации человеческого общества социально-философский анализ прогнозирования становится наиболее актуальным и значимым. Специфика современного прогнозирования обуславливается нарастающим развитием научно- технического прогресса, новейших технологий и информации, требующих комплексного подхода в изучении проблемы, а актуальность социально-философского анализа прогнозирования в условиях трансформации современного общества состоит в возможности выявления механизмов выхода человечества из кризиса и достижения стабильного развития. These days the scale of universal crisis, the rates of economic, political and social processes in the modern global world requires brand-new socially-philosophical comprehension. Solution of global problems of modern civilization requires development of many reliable, including demographic, economic, social, ecological and other prognoses. In the conditions of instability, radical transformation, reformation and modernization of human society socially-philosophical analysis of prognostication becomes most actual and meaningful. Specific of modern prognostication is caused by increasing development scientifically-technical progress, newest technologies and information, requiring complex approach in the study of problem, and actuality of socially-philosophical analysis of prognostication in the conditions of transformation of modern society consists of possibility of exposure of mechanisms of output of humanity from a crisis and achievement of stable development.