Наукові роботи. Філософський факультет

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/578

Переглянути

Фільтри

2011 - 20144

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.Просвещение

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Сподівана першість, іще раз про питання про передісторію заснування Харківського університету (запізніла, але необхідна репліка)
    (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2014) Маслійчук, В.Л.
    Заснування першого на підросійській Україні Харківського університету 1804 р. до цього часу є питанням для історичних дискусій. Однак вибір Харкова як міста для університету був обґрунтованим. Попередні проекти щодо університетів на території України не були наслідками освітніх реформ і були нереалізованими. Успіх імперських ініціатив, у тому числі і освітніх, на території Слобідської України, геополітичне розташування Харкова уже визначило роль цього міста в українській історії. Основание первого университета на территории Украины в составе Российской империи в Харькове в 1804 г. и сейчас есть предметом для дискуссий историков. Но выбор Харькова как города для университета был обоснованным. Предыдущие проекты университетов на территории Украины не были последствиями образовательных реформ и не были реализованными. Успех имперских инициатив, в том числе образовательных, на территории Слободской Украины, геополитическое расположение Харькова уже определяло роль этого города в украинской истории. The establishment of the first in Ukraine, during the Russian rule, Kharkiv University in 1804 so far is a matter for historical debates. However, the choice of the city of Kharkiv for the University was reasonable. Previous similar projects to found Universities in Ukraine, as not connected with proper educational reforms, were often unrealized in nature. Success of imperial initiatives, including education in the Sloboda Ukraine and Kharkiv geopolitical location, has defined the role of the city in Ukrainian history.
  • Ескіз
    Документ
    «Нескромные сокровища» идеологии: то, что вы хотели знать о власти, но боялись спросить у Мангогула, Ассанжа и доктора Хауса
    (Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2011) Перепелица, О.Н.
    В статье ставится заданная Просвещением проблема метафизического разрыва между видимым и невидимым, открытым и скрытым, рациональной моралью и страстями, душой и телом, действительностью и идеологией. Соотносятся два исторических контекста. Первый представлен книгой Д. Дидро «Нескромные сокровища», а второй – скандалом, вызванным деятельностью сайта WikiLeaks. Один из лейтмотивов Просвещения – требование публичности во взаимоотношениях индивида и власти. Дискуссия о «природе» человека и «природе» власти ставит под вопрос либеральную идеологему доверия. У статті ставиться задана Просвітництвом проблема метафізичного розриву між видимим і невидимим, відкритим і прихованим, раціональною мораллю і пристрастями, душею і тілом, дійсністю й ідеологією. Співвідносяться два історичні контексти. Перший представлений книгою Д. Дідро «Нескромні скарби», а другий – скандалом, викликаним діяльністю сайту WikiLeaks. Один з лейтмотивів Просвітництва – вимога публічності у взаєминах індивіда і влади. Дискусія про «природу» людини і «природу» влади порушує питання щодо ліберальної ідеологеми довіри. The given by Enlightenment problem of metaphysical break between visible and invisible, opened and concealed, by a rational moral and passions, soul and body, reality and ideology is viewed in the article . Two historical contexts are correlated. The first is presented by D. Didro book «Les Bijoux indiscrets», and second – by scandal, caused by site WikiLeaks activity. One of leit-motifs of Enlightenment is a requirement of publicness in the mutual relations between individual and power. A discussion about man’s «nature» and power’s «nature» calls into question liberal ideology trust.
  • Ескіз
    Документ
    Медиумы Просвещения
    (Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, 2011) Перепелица, О.Н.
    В статье рассматриваются линии критической философии Проекта Просвещения. Утверждается, что ни одна из критик Просвещения все еще не завершена. Язык, секс и деньги понимаются как медиумы Просвещения.
  • Ескіз
    Документ
    Homo Diaeticus
    (Центр практичної філософії, 2011) Перепелица, О.Н.; Храброва, О.В.
    В статье рассматриваются мотивы и основные характеристики феномена индивидуальных режимов. Критически осмысливается Homo Diaeticus. Показана трансформация содержания режима от античности до современности. Режим, на примере диеты, представлен как имманентный человеку социокультурный феномен. В диете на практике реализуется эссенциалистская логика гуманизма и специфика буржуазного мировосприятия.