(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2002) Калюжный, Владимир Николаевич; Калюжний, Володимир Миколайович
На прикладі оповідання Л. Добичіна “Лідія” пояснюється «неевклидовый» характер поетики автора. Сюжетна лінія розпадається на відрізки або навіть ізольовані точки. Замість дії – низка картин. Зате чи не кожне слово обертається мотивом, речення породжує образ. Деталь набуває глобального статусу, судження – всесвітній розмах.
(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2003) Калюжный, Владимир Николаевич; Калюжний, Володимир Миколайович
Аналізуються спроби акад. Д.С. Лихачова використати поняття «простір» для аналізу художніх творів. Зазначається, що «простір» не отримує в нього чіткого визначення, отже, змістовного розвитку. Лихачов, як і багато хто тоді, перебував під впливом моди на фізико-математичну термінологію. На нього явно вплинули «хронотоп» Бахтіна та просторові студії Лотмана.
