Наукові роботи. Філологічний факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/598
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Гіпотеза про текст і мовлення в журналістиці(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2011) Михайлин, І.Л.Текст, будучи скрижанілим мовленням, має дві головні характеристики: відірваність від автора та інтерпретаційність. Інтерпретаційність як множина розуміння тексту перешкоджає створенню в журналістиці адекватної картини світу. Журналістика як текстовий спосіб пізнання сучасного соціального довкілля через інтерпретаційну механіку перетворюється на маніпулятивні технології. Можливість журналістики подавати споживачам правду пов’язана з її поверненням до діалогічного способу поширення інформації. Правда постає як комунікативна категорія. Текст, будучи затвердевшей речью, имеет две главные характеристики: оторванность от автора и интерпретационность. Интерпретационность как множество пониманий текста препятствует созданию в журналистике адекватной картины мира. Журналистика как текстовый способ познания современности через интерпретационную механику превращается в манипулятивные технологии. Возможность журналистики представлять потребителям правду связана с возвратом к диалогическим способам распространения информации. Правда предстает как коммуникатив- ная категория. The text, being the hardened speech, has two main characteristics: isolation from the author and interpretationability. Interpretationability as the set of text understanding interferes with creation of an adequate picture of the world in journalism. Journalism as a text way of knowledge of the present through the interpretative mechanics turns into manipulation technologies. Journalism possibility to represent truth to consumers is connected with return to dialogical ways of information distribution. Truth appears as a communicative category.Документ Якою мовою говорить журналістика?(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2011) Михайлин, І.Л.Мова існує в часі, проходячи певні щаблі розвитку. Журналістика розглядається як тип мови, який заперечує мову як логос, мову як нарацію, мову як сказання. Предметом журналістики як мови є повсякденна сучасність. Мова журналістика - це інформаційне, описове, сповіщувальне, дискурсивне, повсякденне, універсальне, інноваційне мовлення.Документ Сад літератури і поле журналістики(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2010) Михайлин, І.Л.Іванова О.А. Сад літератури в журнальній оптиці : Медіакомунікації з для і про літературу : монографія / Олена Іванова. — О. : Астропринт, 2009. — 368 с.Документ Поезія, проза й «газетна література» в концепції О. О. Потебні(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2010) Михайлин, І.Л.Розглянуто категорії поезії й прози в творчості О. О. Потебні. Наголошено, що для ученого проза - це мовлення, яке переслідує практичні цілі; причому кількість прозаїчних стихій у мові постійно зростає. Як одна з таких прозаїчних стихій інтерпретується журналістика, позначена в О. О. Потебні як «газетна література». її найголовніша ознака - пізнання факту, зрозумілого як феномен об'єктивної дійсності, і відтворення факту за допомогою інформаційного образу, ознакою якого є тотожність із значенням. Categories of poetry and prose in A. A. Potebnja's creativity are considered. It is noticed that for the scientist the prose is the speech pursuing the practical aims; and the quantity of prosaic elements in language constantly increases. As one of such prosaic elements is interpreted the journalism designated at A. A. Potebnja as «the newspaper literature». Its major sign - comprehension of the fact understood as a phenomenon of the objective validity, and representation of the fact by means of the information image which distinctive feature is the identity with value.