Наукові роботи студентів та аспірантів. Навчально-науковий інститут міжнародної освіти

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/2856

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Особливості взаємозв’язку акцентуацій характеру із захисними механізмами психіки у процесі професіоналізації студентів-психологів
    (Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2022) Бужинська, Світлана Миколаївна; Кривошей, Кирило Юрійович; Джаббарова , Лілія Володимирівна; Buzhynska, Svitlana; Kryvoshei, Kyrylo Yu.; Dzhabbarova, Liliia
    У статті розкрито актуальність дослідження та визначено його мету, яка полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні особливостей взаємозв’язку акцентуацій характеру із захисними механізмами психіки у студентському віці. Висвітлено досвід вітчизняних та зарубіжних вчених щодо означеної проблеми. Розкрито поняття «професіоналізація», «характер», «акцентуація характеру», «захисні механізми психіки». Підкреслено значення вивчення даного питання саме у студентському віці у зв’язку із більш ґрунтовним поповненням наукових розвідок в питанні впливу психологічного захисту на особистісний розвиток здобувача освіти. Наведено теоретичний огляд професійної самосвідомості здобувача освіти, що поля гає в усвідомленому ставленні людини до своїх професійних потреб, мотивів, здібностей, поведінки. Також проаналізовано типи акцентуацій характеру, зокрема за К. Леонгардом та О. Личко. Розширено уявлення про природу психологічних захистів. Визначено методи дослідження та підібрано від повідний психодіагностичний інструментарій. Встановлено, що найбільш поширеними типами акцентуацій характеру серед студентів-психологів є такі: гіпертимний та демонстративний, екзальтований та емотивний. Найбільш поширеними механізмами психологічного захисту серед студентів-психологів є механізми компенсації, регресії, заперечення. Результати експериментального дослідження доводять, що між рівнями психологічного захисту й акцентуаціями характеру людини існує прямий зв’язок, особливо з такими механізмами, як регресія, заміщення, заперечення. На основі отриманих даних сформульовано висновок щодо необхідності побудови та апробації корекційної програми з розвитку професійної самосвідомості студентів-психологів, яка має реалізовуватись на особистісно орієнтованих засадах, що сприятиме їх гармонійному розвитку.