<B>Д 64.051.02 (Фізико-математичні науки) </B>
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/10738
01.03.02 - астрофізика, радіоастрономія;
01.04.01 - фізика приладів, елементів і систем;
01.04.03 - радіофізика
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Наземне метрологічне забезпечення точності аерокосмічних систем дистанційного зондування Землі(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2019) Горобець, Олексій Миколайович; Gorobets, O.MGorobets O. M. Ground metrological accuracy assurance of space-born Earth Observation units. – Manuscript. Thesis for a Candidate Degree in physics and mathematics, specialty 01.04.03 – radio physics. – V. N. Karazin Kharkiv National University of the Ministry of Education and Science of Ukraine. – Kharkiv, 2019. High demand for a space-born Earth Observation (EO) products is caused by a large number of particular applications, which is always growing. New methods of using such data ask for higher requirements for the EO product quality, including the periodicity and accuracy of the vicarious calibration of space-craft sensors. Another important activity area in this branch is to ensure the traceability of a pixel brightness on a radar image to the international system of units SI.Документ Фізичні процеси в атмосферно-іоносферному радіоканалі, викликані дією високоенергетичних джерел(Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019) Милованов, Ю.Б.; Mylovanov, Yu.B.Параметри радіоканалу атмосфера іоносфера суттєво змінюються під дією потужних джерел енерговиділення природного та техногенного походження. В роботі обрані два джерела: падіння великого космічного тіла і потужне радіовипромінювання. Наведені результати числового моделювання збурень температури та концентрації електронів при дії на іоносферу потужним неперервним радіовипромінюванням для різних частот, потужностей и поляризацій радіохвиль. Побудована модель пояснює збільшення температури електронів в різних областях іоносфери для хвиль О- та Х-поляризацій, ефект самодіяння, формування умов для пробою нейтральної атмосфери потужним випромінюванням. Виявляється, що в діапазоні висот 6590 км яскраво виражений ефект самопросвітління плазми. Величина ефекту збільшується для хвилі Х-поляризації при наближенні її частоти до гірочастоти електронів. На висотах, більших за 7090 км ефект самопросвітління поступово замінюється ефектом самопомутніння. Досліджена частотна залежність множника самодіяння. Пробій атмосфери на висотах 30 – 60 км настає вже за потужності, рівної 0.3 – 1.3 ГВт на частоті 10 ГГц. За допомогою числових методів розв’язана обернена задача знаходження висотних і часових залежностей основних параметрів метеороїда з спостережень траєкторних даних з використанням алгоритмів регуляризації. Одержано висотні та часові залежності швидкості, прискорення, маси, міделю, температури поверхні метеороїда. Розраховані коефіцієнт і питома енергія абляції. Для вивчення руху нагрітого газового утворення (терміку) одержано числовий розв’язок диференційних рівнянь для швидкості підйому, радіусу терміку та надлишку температури та побудовано фізико-математичну модель, що описує висотні та часові зміни параметрів терміку. Часові варіації повного електронного вмісту на час падіння Челябінського метеороїда одержані за допомогою GPS-супутників. Виявлені квазіперіодичні збурення тривалістю до 40 хв. Швидкість поширення збурень є близькою до 500 м/с. Такі швидкості притаманні для акустико-гравітаційних хвиль в верхній атмосфері.Документ Аперіодичні та хвильові збурення в іоносфері: результати вертикального зондування(Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019) Барабаш, В.В.; Barabash, V.V.Дана дисертація присвячена вивченню хвильових варіацій концентрації електронів в F-області іоносфери в характерні геофізичні періоди, а також аперіодичних і квазіперіодичних збурень в іоносфері, викликаних сонячними затемненнями, польотом і вибухом Челябінського метеороїда, впливом потужного радіовипромінювання, віддаленої на тисячі кілометрів потужної радіосистеми. Для спостережень за станом іоносфери в дисертації використовується найпоширеніший у світовій практиці радіофізичний метод вертикального зондування іоносфери. Для аналізу результатів спостережень використовувалися методи математичної статистики та статистичної радіофізики, а також системний спектральний аналіз, в основу якого покладені віконне перетворення Фур'є, адаптивне перетворення Фур'є, а також вейвлет-перетворення. Досліджена реакція концентрації електронів F-області іоносфери на сонячні затемнення 4 січня 2011 р. і 20 березня 2015 р. над м. Харків, а також над Європою. Досліджена реакція концентрації електронів F-області іоносфери на падіння Челябінського метеороїда 15 лютого 2013 р. Досліджена реакція іоносфери на вплив на неї потужного радіовипромінюванням радіотехнічної системи, віддаленої від місця спостереження на відстань близько 1000 км.Документ Тонка структура радіовипромінювання пульсарів у декаметровому діапазоні(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2018) Скорик, А.О.З моменту відкриття пульсарів пройшло вже більше 50 років, тим не менш ще й досі не існує завершеної моделі магнітосфери та когерентного радіовипромінювання пульсарів. Головні відкриті питання – це які лінійні розміри мають зони випромінювання імпульсних компонент в магнітосфері та на якій висоті від поверхні нейтронної зорі вони знаходяться. Пульсар є точковим джерелом радіовипромінювання, оскільки радіус нейтронної зорі дорівнює лише 10 км, а магнітосфера пульсара простягає на 300 000 км. Саме цьому радіоінтерферометричні методи наземних спостережень не дозволяють отримати кутове розділення магнітосфери пульсара. Тільки за допомогою широкосмугового аналізу імпульсного випромінювання є можливим створювати модель магнітосфери та когерентного випромінювання пульсарів.Документ Гравітаційно лінзована система 8ВS 1520 + 530: оптичні спостереження та моделювання(Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2018) Сергєєв, О.В.У дисертації дана коротка історія відкриття ефекту гравітаційного лінзування. Наведені приклади спостережуваного прояву гравітаційного лінзування у Всесвіті, а також приклади існуючих міжнародних проектів спостережень. Представлена класифікація ефектів гравітаційного лінзування, заснована на фізичних і часових масштабах. Розглядаються деякі застосування ефекту гравітаційного лінзування для розв’язку ряду астрофізичних і космологічних задач. Особлива увага приділена основним поняттям і формулам теорії гравітаційного лінзування, які необхідні для аналізу даних спостережень ГЛС 8В8 1520+530.Документ Огляд північного неба з метою пошуку джерел спорадичного радіовипромінювання декаметрових хвиль(2018) Кравцов, І.П.Дисертація присвячена проведенню повного огляду Північного неба з метою пошуку джерел спорадичного радіовипромінювання в декаметровому діапазоні довжин хвиль (далі – Огляд). Проаналізовані переваги та недоліки декаметрового діапазону при проведенні такого дослідження. Розглянуті пошукові огляди таких джерел, що проводилися на інших радіотелескопах та на більш високих частотах радіодіапазону. Також розглянуті різні типи радіочастотних завад, що імітують сигнали космічної природи. Були проведені необхідні радіоастрономічні спостереження на УТР-2, отримані дані оброблені спочатку програмами автоматичної обробки («довгим конвеєром»), а потім – розробленим комплексом програм для напівавтоматичної обробки («коротким конвеєром»). Було показано, що знайдені сигнали не могли бути породжені мерехтіннями континуальних радіоджерел на неоднорідностях іоносфери. З’ясовано, що випадкові викиди інтенсивності не можуть генерувати сигнали з відносною інтенсивністю, яка перевищує С/Ш = 8, тому із розгляду були усунуті імпульси із С/Ш менше 8 (після цього лишилося 380 спалахів). Були побудовані розподіли різних параметрів сигналів, таких як відносна інтенсивність (С/Ш), час появи, міра дисперсії та галактична широта. Аналіз розподілів вищезгаданих параметрів сигналів підтверджує припущення про те, що знайдені сигнали породжені космічними джерелами радіовипромінювання. Вперше був проведений повний огляд всієї доступної небесної сфери. Завдяки багатопараметричному аналізу було відібрано 380 сигналів, що відповідають критеріям космічного походження, побудовані та проаналізовані розподіли їх параметрів. Порівняння з аналогічними розподілами параметрів відомих джерел показало, що знайдені сигнали мають космічне походження і, таким чином, у роботі було відкрито 380 нових джерел транзієнтного радіовипромінювання в декаметровому діапазоні.Документ Возбуждение и излучение электромагнитных полей регулярными и нерегулярными волноводно-щелевыми структурами(Харьков, 2005-04-12) Катрич, В.А.; Катрич, В.О.Диссертация на соискание ученой степени доктора физико-математических наук. 01.04.03 - радиофизика.