Із історії харківської біологічної школи
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/3801
Переглянути
115 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Віктор Арсентійович Токарський — дослідник бабаків(Українське теріологічне товариство НАН України, 2022) Атемасова, ТетянаАТЕМАСОВА, Т. Віктор Арсентійович Токарський — дослідник бабаків. — Віктор Тока- рський (1955–2020) — теріолог, викладач, природоохоронець; протягом 45 років — науко- вий співробітник, викладач, завідувач кафедри зоології Харківського національного уніве- рситету, автор проєктів територій природно-заповідного фонду: регіонального ландшафт- ного парку Великобурлуцький степ, національного природного парку Дворічанський. Го- ловний редактор першої Червоної книги Харківської області. Опублікував понад 120 нау- кових праць, навчальні посібники та підручники. Досліджував екологію та біологію роду Marmota на всій території Євразії, проводив роботи з доместикації та реакліматизації баба- ка. Довів виключне значення випасання для збереження бабака в степах України.Документ Микола Григорович Мілютін(Украхнське теріологічне товариство НАН України, 2022) Атемасова, Тетяна; Чеберяченко, НаталяАтемасова, Т., Чеберяченко, Н. Микола Григорович Мілютін. М. Г. Мілютін — зоолог- епізоотолог, фахівець з епізоотології чуми, туляремії та інших особливо небезпечних інфе- кцій, дослідник природних вогнищ особливо небезпечних інфекцій в Україні. З 1933 по 1971 р. працював у вищих навчальних закладах Харкова, викладаючи біологію, зоологію, теріологію (зокрема, з 1956 по 1971 — у Харківському державному університеті). Водно- час продовжував дослідження гризунів як джерела особливо небезпечних інфекцій. Впер- ше в Україні виділив культуру збудника туляремії від водяної нориці (1966). З 1941 по 1944 роки працював зоологом на Гур’євській протичумній станції (Казахстан). На матеріа- лах цих робіт підготував докторську дисертацію «Еколого-фауністичні та епідеміологічні особливості туляремії. Вогнища степу та лісостепу Правобережжя УРСР» (1968)Документ Олександр Сергійович Лисецький(Київ : Українське теріологічне товариство НАН України, 2022) Атемасова, Тетяна АндріївнаНарис про зоолога й натураліста широкого профілю, який протягом 45 років був викладачем кафедри зоології хребетних Харківського університету. Талановитий лектор і популяризатор науки, природоохоронець, дослідник фауни Північного Сходу України. Мав 52 опубліковані наукові праці з теріології, орнітології, охорони природи. У царині теріології досліджував фауну гризунів у зв’язку з формуванням фауни штучних лісонасаджень Півдня України. Брав участь у створенні першого проєкту Національного природного парку Гомольшанські ліси. Колекції птахів, рукокрилих та метеликів, зібрані О. С. Лисецьким зберігаються у фондах Музею природи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.Документ Олександр Сергійович Лисецький – до 100-річчя з дня народження(ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2019) Атемасова, ТетянаПриводяться біографічні відомості та наукові доробки Олександра Сергійовича Лисецького (1919–1991) – одного з провідних зоологів Харківського університету. Навчання студента О.С.Лисецького на біологічному факультеті Харківського університету було перервано роками Другої світової війни, яку він пройшов у лавах танкового підрозділу. Тільки у 1948 р. він закінчив кафедру зоології хребетних і надалі працював тут до кінця життя. Олександр Сергійович Лисецький мав праці з орнітології та теріології, охорони природи; створив видатну колекцію лускокрилих; є автором чималих наукових колекцій птахів та ссавців, що зберігаються у Музеї природи університету. Всі ці доробки науковця розглянуто разом із деталями його наукової біографії, історією досліджень, що неподільна з історією кафедри зоології хребетних. За 45 років роботи у Харківському університеті О.С.Лисецький брав участь у всіх експедиціях під керівництвом професора І.Б.Волчанецького в рамках науково-дослідницької тематики кафедри. У 1948–50 рр. приймав участь у дослідженнях фауни околиць оз. Ельтон. У 1950–52 рр. – на дослідній меліоративній станції Інституту гідротехніки та меліорації АН УРСР брав участь у вивченні впливу зрошення та полезахисного розведення на фауну. Разом з експедицією під керівництвом професора І.Б.Волчанецького досліджував птахів широколистяних лісів північного сходу України – як джерела збагачення новостворених захисних лісосмуг корисною фауною. У 1965 р. захистив кандидатську дисертацію, присвячену ссавцям полів штучного зрошення (керівник – професор І.Б.Волчанецький). У 60–80 рр. О.С.Лисецький багато зробив для вивчення фауни Харківської області – вперше опублікував фундаментальне зведення з орнітофауни ізюмських лісів; вивчав орнітофауну м. Харкова, брав участь у створенні першого проекту національного парку «Гомільшанський». Багато зробив Олександр Сергійович і як популяризатор науки – читав лекції у народному університеті «Природа», публікував цікаві популярні статті у періодичних виданнях тощо. О.С.Лисецький лишив помітний слід у науковій долі багатьох вихованців кафедри зоології Харківського університету, прищепивши навички справжнього польового дослідника – сумлінного, працьовитого, безкінечно закоханого у свою справу.Документ Novitates Theriologicae, Pars 16: 206–209 (2023)(ННПМ України, Київ, 2024) Загороднюк, Ігор; Атемасова, ТетянаЗАГОРОДНЮК, І., Т. АТЕМАСОВА. Лев Корабельников — зоолог, китобій і музеолог. — Нарис про одного з відомих теріологів-китознавців України, який пройшов непростий шлях до зоології, проте з першого дня професійної роботи став китознавцем. Дослідник пройшов 8 рейсів у складі наукової групи при антарктичній китобійній флотилії «Слава» (згодом «Радянська Україна»), досліджував трофіку китів і закономірності їхнього розпо- ділу в Антарктиці (1956–1959, 1965–1970). Став автором близько 15 публікацій про китів і птахів Антарктики. Після «виходу на берег» став науковцем НДІ біології при Харківському університеті (1970–1975), а слідом — директором Музею природи цього університету (1975–1989). Зібрав і змонтував багато зразків морських ссавців і птахівДокумент Новий вид кульбаби (Taraxacum) з флори УСРР(Харків : Харківський державний університет, 1935) Литвиненко, Іван НикифоровичУ гербарію українського інститут у Рослинництва н зібрані в околицях м. Харкова екземпляр и кульбаби, що їх визначили Є. М. Лавренко та М. І. Котов за Taraxacum glaucanthum. (Led.) DC. Ці екземпляри справді ніяк не подібні до інших відомих на Україні виді в роду Taraxacum, але вони не підходять також і до відомих з літератури описів Т. glaucanthum. Український .Т. glaucanthum один час культивувався в Ботанічному саду і залишався постійний у своїх ознаках. Щодо його визначення виникла суперечка між Є. М. Лавренком та М. В. Клоковим. М. В. Клоков висловив сумні в щодо тотожності нашого вид у із справжнім Т. glaucauthu m (Led.) D.C., який за літературними відомостями не переходить на захід за р. Волгу. Отже, питання з точним визначенням харківської рослини залишилося нерозв'язане і спірне. Цей вид, певно, є ендеміком луків південної частини Лісостепу УСРР. Стоячи ніби осібно в системі роду, він все ж виявляв систематичні зв'язки з південно-східним и видами роду і, можна припустити, що в наші й флор і елементом реліктовим. Самий факт існування такого виду в складі флори лук в Лісостепу заслуговує, на нашу думку , великої уваги і дальшого докладного вивчення.Документ Атлас ядовитых рыб с описанием вида их, действия яда на организм человека и указанием противуядий(Санкт-Петербург : Типография В.С. Балашева, 1886) Савченко, Петр Николаевич; Савченко, Петро МиколайовичДокумент Мічурінське вчення про гібридизацію рослин(Харків : Друкарня Вид-ва Харківського державного університету імені О.М. Горького, 1955-10-29) Шахбазов, В.Документ Розвиток біологічної науки в ХДУ за 150 років(Харків : Друкарня Вид-ва Харківського державного університету імені О.М. Горького, 1955-02-25) Нікітін, В.М.Документ К вопросу о строении радужной оболочки и регенерации линзы у озерной лягушки(Харьков, 1954) Швалб, М.Г.